Як подолати політичну та побутову корупцію – поради громадських антикорупціонерів

4 хвилини
Як подолати політичну та побутову корупцію – поради громадських антикорупціонерів

Громадські організації, які спеціалізуються на боротьбі з корупцією, виокремили основні пункти, за якими майбутній президент України може боротися з корупцією ефективно. Передає кореспондент «ЗОРЯНОГО».

За соціологічним дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, українці вважають корупцію одну з трьох найбільших проблем в країні. Найбільшу загрозу становить політична корупція – так вважає 90% громадян України. Найбільшу відповідальність за боротьбу з корупцією українці покладають на Президента (63%) та Верховну Раду (42%). 80% переконані, що основною причиною корупції є відсутність покарання за неї.

Подолання корупції в Україні відбувається або повільно, або зовсім не відбувається. Так вважають громадські антикорупціонери. За дослідженнями голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, майбутній президент повинен зробити чотири кроки для боротьби з основною проблемою країни. Без реалізації цих пунктів подолати корупцію в Україні буде неможливо.

  • Перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції.
  • Звільнення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького та його  заступників.
  • Реформування Служби безпеки України до стандартів НАТО.
  • Припинення атак політичної еліти на Національне антикорупційне бюро.

На думку громадськості, відповідні державні органи не змогли себе зарекомендувати в ефективній боротьбі з корупцією. А, навпаки, стали її співучасниками.

Також новому президенту потрібно буде зайнятися судовою реформою і розібратися з проблемами в державному концерні «Укроборонпром». До концерну входять 125 державних заводів. В 2017 році державна аудиторська служба встановила, що понад 40% підприємств концерну не виконують своїх функцій. Тобто, не виготовляють військові товари, техніку. Але займаються іншими справами.

«Підприємства Укроборонпрому рекомендували давно продати, однак з 2017 року їх ніхто не намагається приватизувати. На них сидять директори і роблять свій власний бізнес. Засновують приватні компанії, використовують приміщення підприємства, заганяються в борги. Закупівлі так і знаходяться під грифом секретно», - розповідає голова Громадської ради при Національному агентстві з розшуку і менеджменту активів Гліб Каневський.

Крім боротьби з політичною корупцією майбутньому президенту потрібно буде боротися і з побутовою корупцію, в якій задіяні прості громадяни. Опитуваннях фокус-груп 116 людей показало, що лише 15 людей не давали хабарі, а 101 - давали. Політична і побутова корупції між собою пов»язані, але українці побутову корупцію не сприймають як щось погане, адже йдеться про вирішення особистих життєвих проблем.

 Особливо це відчутно в регіонах, де працює міцна зв»язка «міський голова – прокурор – головний поліцейський – голова суду». Щоб розірвати зв»язку, яка формує корупцію, потрібна злагоджена робота НАБУ, САП, антикорупційних судів і Національної поліції. Вважає Гліб Каневський.

За дослідженнями проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів в протидії корупції в Україні «Взаємодія», українці очікують від боротьби з корупцією невідворотність покарання. 80% респондентів думають, що це основний спосіб подолання корупції. 55% - скасування депутатської недоторканості. Але водночас люди не вірять, що такі покарання стануться.

«Без подолання політичної корупції неможливо позбавитися побутової. А подолання політичної корупції неможливе без незворотності покарання за корупційні злочини. Але боротьба з побутовою корупцією не вирішується шляхом саджання, наприклад, лікарів. Єдиний спосіб - це системні реформи. Що може зробити президент? Задовольнити запит суспільства на саджання», - впевнений Віталій Шабунін.

Але перш за все потрібно визнати, що корупція – це не проблема, а симптом проблеми, симптом неефективності. У побутовій корупції це симптом неефективності надання державних послуг. Тут майбутній президент міг би створити систему стримування противаг, але не лише між органами влади, а за участі громадянського суспільства.

 

 

 

 

Читайте также