ВУЗи мають змінити підходи до викладання та переорієнтуватися на спільне зі студентами творення знань - проректор КНУ

5 хвилин
ВУЗи мають змінити підходи до викладання та переорієнтуватися на спільне зі студентами творення знань - проректор КНУ

ВУЗи мають змінити підходи до викладання та переорієнтуватися на спільне зі студентами творення знань. "В іншому разі залишимося на узбіччі й перетворимося на ремісників".  На цьому наполягає проректор Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров.  

За його словами, дистанційне навчання показало, що у викладанні українські ВИШІ залишилися на рівні 80-90-х років минулого століття. 

"На лекціях намагаємося розповісти те, що є у підручнику. Дистанційно студенти сприймають монолог лектора не більше 20 хвилин. За цей час треба викласти найважливіше. Решту матеріалу студент опрацьовує самостійно. А далі долучатися до обговорення й дискусії", - говорить Володимир Бугров.

"Звісно, є предмети, де лекція потрібна. Скажімо, у математиці – це спільне розв’язання задач. 

Я часто наводжу студентам приклад Джоан Роулінг. Коли вона описувала Хогвардс, нічого не вигадувала. Це звичайна британська система освіти. 

Спочатку певні завдання, вступ до курсу, а далі – бібліотека, лабораторії. І співпраця із тьютором, який спрямовує зусилля, заповнює прогалини у знаннях.

Ми ж сприймаємо студента як «посудину», куди маємо накидати інформації", - додає проректор.

За словами проректора Бугрова, найкращим форматом навчального процесу є спільні проекти. Тоді всі відчувають залученість у процес. 

"Традиційні питання семінарського заняття сьогодні не працюють. Сучасна освіта – це не просто трансляція знань, це соціальне середовище, взаємозбагачення й партнерські взаємини між учасниками освітнього процесу", - запевняє Бугров.

На думку проректора Бугрова, студенти перестали бути пасивним сховищем для накопичення знань, вони беруть активну участь у плануванні освітньої діяльності через виявлення свого інтересу, своєї думки. 

Він переконаний у тому, що це здоровий прагматизм і надзвичайно корисний, тому що дозволяє тримати руку на пульсі ситуації, чітко розуміти, куди слід рухатися. 

"Ми, викладачі, можемо скільки завгодно говорити про свій власний інтерес: дослідницький, академічний тощо. Але сучасний університет має свою суспільну місію, у якій, водночас із  якісними дослідженнями, на чільному місці стоїть високоякісна освіта", - запевняє Бугров.

"Переважна частина наших коворкінгів, креативних просторів – це студентські проєкти. Це найкраща траєкторія і стратегія співпраці – розглядати студентів як партнерів і давати їм можливість реалізовувати себе, прищеплювати відповідальність за те, що вони роблять. 

Ці проекти розвивають навички підприємницької діяльності, вчать формувати команду й креативно мислити. Це шлях, яким ідуть провідні університети світу", - наполягає Бугров .

Він звертає увагу на те, що саме вміння формулювати якусь наукову ідею надасть можливість у майбутньому генерувати такі ж ідеї і на державній службі, і в політиці, і в бізнесі. Тобто у тій сфері де доведеться працювати сьогоднішнім студентам.

"А що  таке сучасний бізнес? Це певні ідеї, доведені до виробництва. Заняття наукою вчить обробляти великі масиви інформації, вести пошук інформаційних джерел, працювати із текстами, виокремлювати головні ідеї, шукати логічні зв’язки. І ці навички знадобляться у всіх професіях", - каже проректор Київського Національного Університету . 

Ці навички у майбутнього фахівця, на думку Володимира Бугрова, така ж запорука рейтингу ВУЗу, як і його наукова діяльність.

"Конкурентними перевагами КНУ є усталені традиції викладацьких і наукових шкіл, фундаментальність освіти і формування університетської спільноти.  

Але парадокс у тому, що традиційність може обертатися надмірним консерватизмом, фундаментальність – зайвим академізм. А це віддаляє нас від ринку праці. 

Тому потрібно тримати баланс між плюсами і мінусами. І саме у цьому – завдання управлінсько-адміністративної складової", - переконаний Бугров.

Він має песимістичну відповідь на питання, що до того чи зможе найближчим часом  Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка увійти до ТОП-100 провідних університетів світу.

"Ми не можемо у сьогоднішніх умовах так піднімати планку, бо у цьому процесі найважливішим є економічний чинник. Коли порівняти фінансування Гарварда чи Масачусетського технологічного університету, то вся освіта України не має такого бюджету. 

А от для того, щоб увійти у ТОП-200, думаю,  треба 5-7 років правильно організованої діяльності. Це – реалістичний сценарій", - запевняє проректор Бугров.

"Однак входження до міжнародних рейтингів – не самоціль. Важливо, щоб середовище університету було комфортним для всіх учасників освітнього процесу.

І тоді спільними зусиллями вибудуємо стратегію, яка дозволить досягнути глобальної мети – бути інтегрованим у світовий освітній і науковий простір, конкурентоспроможним на міжнародному рівні дослідницьким університетом із високим рівнем довіри між учасниками освітнього процесу", - резюмує проректор Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. 

Читайте также