Військові залишилися без нових БТРів - виробник купив не ту сталь

3 хвилини
Військові залишилися без нових БТРів - виробник купив не ту сталь
Українські військові досі не отримали обіцяні ще в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь. Про це повідомляють "Наші гроші з Денисом Бігусом".

Ще в 2016 Міноборони замовило 48 БТРів Харківському конструкторському бюро машинобудування, яке входить до складу ДК "Укроборонпром".

Спочатку корпусу для БТРів планували робити з українського металу - сталь марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Але завод в Лозовій не зміг виконати своїх зобов'язань і поставити готові корпуси на харківський завод, відправивши тільки 20 недороблених замість майже півсотні готових.

Тому в грудні 2018 року Харківське конструкторське бюро машинобудування замовило 33 тонни фінської стали марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів. Метал замовили у офіційного дилера виробника - польської фірми Texprotect.

Сталь прибула в Україну в березні, але спецпідрозділ Міноборони, яке контролює якість провадження і ремонту відбракував її через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам.

"Наші гроші "відзначають, що хімічний склад сталі повинні були обговорити з постачальником на старті, але в договорі за фінською сталлю цього не було. Тому вийшло, що завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, яка є оптимальною для виготовлення БТР-4Е в затвердженому самими ж конструкторами.

Однак замість того, то б визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило умовити Міноборони використовувати вже куплену партію сталі.

На цьому, зокрема, наполягав директор ХКБМ Олексій Бабич, який підписував "неправильний" договір, і який на той момент вже був відсторонений від посади через скандал з розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці, оскільки виявився одним з фігурантів.

Бабич, незважаючи на те, що не мав ніяких повноважень на заводі, все ж провів нараду, де переконував працювати саме з фінської сталлю.

В результаті переговорів конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і "відстріл" як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварних швів для того, щоб вирішити, що робити далі.

Але цю перевірку досі не завершили.

В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі, перевірили шви на міцність і прийшли до висновку, що цей метал можна використовувати для корпусів БТРа, але тільки за умови, що вздовж усього шва додатково приварять підкладку з бронесталі.

Це знову привело до затягування робіт, оскільки завод вирішив ставити підкладки, а Міноборони каже, що це буде не той БТР, який воно замовляло.

Таким чином терміни поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Заводу за зрив контракту виставили штраф на 82 мільйони. ХКБМ хоче оскаржити штраф в суді і ще судиться з Міноборони через рішення по відбракування металу.

За останніми даними, на харківському заводі із запланованих 48 машин - зараз зібрана тільки чверть. Це БТРи з корпусів, які виготовив Лозовський завод з українського металу.



Читайте также