Виживуть тільки радіостанції: владна концепція закону про медіа збільшує вплив держави - ЗМІ

4 хвилини
Виживуть тільки радіостанції: владна концепція закону про медіа збільшує вплив держави - ЗМІ

Нова владна концепція закону про медіа збільшує вплив держави на діяльність ЗМІ. У цьому запевняють представники мас-медіа. Зокрема, передбачається криміналізація за поширення недостовірної інформації та фейків. Також пропонуються санкції проти збиткових медіа. Журналісти зможуть доносити на своїх керівників, а держава у свою чергу надасть їм гарантії соціального захисту і охорони. Представники українських медіа вбачають у можливих нововведеннях небезпечний репресивний підтекст з боку влади на медіа. Пише «ЗОРЯНИЙ».

«Влада має бути дуже обережною в регулюванні медіа, особливо в пострадянських країнах. Інакше це може перетворитися на використання старих радянських прийомів. Будь-яке рішення влади щодо того, що говорити правильно, а що ні, є політично вмотивованим», - впевнена голова ГО «Громадське телебачення», членкиня Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України Наталка Гуменюк.

На її переконання, в Україні вже є інституції, які є інструментом контролю за діяльністю ЗМІ. Це, зокрема, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Але олігархи, які є власниками медіа, не зважають на її механізми. Тому запропонована регуляція перш за все зашкодить невеликим незалежним ЗМІ, які не мають політичного впливу.

«Ми маємо сказати, що олігархічні медіа не є бізнесом, не приносять прибуток. А якщо немає прибутку, це санкції за новою концепцією. Але якщо олігархи придумають, як обходити ці норми, то малі мовники просто зникнуть. Вони не зможуть грати на цьому полі», - каже Наталка Гуменюк.

Для того, щоб на медійному ринку з»явилися незалежні ЗМІ, на думку експертів, потрібно створити з боку держави умови для їх діяльності, а не репресії і жорсткий контроль. Зокрема, вільним ЗМІ допомогли б економічні заохочення.

«Є механізми економічного заохочення. Про це треба подумати владі перш за все. Зараз є можливість здешевлення виробництва на телебаченні і радіо, в Інтернеті, локальних медіа. Якщо раніше треба було купити дорогу техніку, то зараз це все доступне. І це потрібно заохочувати.

Також у нас є різні конкурси, зокрема, Український культурний фонд, де можна отримати фінансування. Звичайно, на цьому шляху одразу олігархічні медіа не відпадуть. Але треба кардинально міняти систему регулювання», - розказує Наталка.

Керівник юридичного відділу Інституту масової інформації Роман Головенко впевнений, що деолігархізація в ЗМІ зникне тоді, коли основним у діяльності ЗМІ стане дотримання чітких журналістських стандартів.

«Якщо будуть виконуватися журналістські стандарти, і увага буде прикута саме до цього, олігархам не буде сенсу купувати телеканали, якщо вони не матимуть змоги маніпулювати», - розповідає Роман Головенко.

Єдиними ЗМІ в Україні, які можуть легко уникнути олігархізації, є радіо. Також це єдині медіа, які мають прибуток і рентабельність. Це досягається за рахунок низьких витрат на ресурси і техніку, а також великим ринком реклами.

Генеральний продюсер Українського радіо Національної суспільної телерадіокомпанії України Дмитро Хоркін наводить приклад Сполучених Штатів Америки, де держава нічого не регулює, а все вирішується саморегуляцією.

«В США є авторитетна медіа асоціація. Якщо порушуються журналістські стандарти, людину виключать з асоціації. А це означає, що вона втратила довіру, професію і можливість далі працювати у цій сфері», - розповідає Дмитро Хоркін.

Медійники кажуть, що подавали владі свої пропозиції щодо регуляції діяльності ЗМІ, але їх не долучили до процесу розробки законопроекту.

Натомість президент Володимир Зеленський видав наказ, щоб до кінця цього року уряд розробив і подав до Верховної Ради законопроект «Закону про медіа». А на загал представили лише концепцію у вигляді слайдів. На думку представників ЗМІ, влада має відмовитися від «експрес-режиму» щодо законодавчого регулювання медіа в Україні та проводити широкі консультації з фахівцями.

Читайте также