Відсутність емоційного інтелекту підживлює булінг

4 хвилини
Відсутність емоційного інтелекту підживлює булінг

Чи не усі діти знають, що таке булінг. Але серед них жодного обізнаного в тому, якими способами можна уникнути конфлікту або погасити його. Про це кореспонденту «ЗОРЯНОГО» розповідають психологи та юристи, які зі столичними школярами проводять тренинги з питань запобігання булінгу. 

За словами психолога Олени Божор, українські підлітки не мають достатньо психологічної допомоги і навиків з комунікацій. Психологічна служба в школах існує лише формально і виконує «паперову» роботу замість того, щоб допомагати дітям долати проблеми. Також на думку психолога, допомагає цькуванню жевріти і недосконале виховання дітей вдома.

«Сьогодні батьками культивується образ щасливої дитини. Батьки хочуть бачити дитину позитивну і успішну. А негативних емоцій не сприймають. В той же час дитина може дратуватися, злитися не тому, що вона погана, а просто тому, що втомлена. Натомість діти замикаються в собі і втрачають контакт з батьками, і, основне, не можуть проявляти справжні емоції і почуття», - розповідає Олена Божор.

Найважливішим у вихованні дитини, за словами психолога, є розвиток емоційного інтелекту. Це допомагає дитині розуміти себе, свої емоції і дозволяє виробити психологічну стійкість до зовнішніх подразників.
  
«Якщо ми будемо давати ці найпростіші знання, то булінгу стане менше. Чому цькування можливе? Тому що діти йдуть з таких сімей, де їм не довіряють або хочуть від них тільки позитивних емоцій. Дитина вдома незахищена, не може себе виразити по-справжньому, а в школі самостверджуються», - пояснює Олена Божор.

Також психологічної допомоги потребують діти, на яких спрямовують цькування. Тут спеціалісти радять навчитися емоційно не реагувати на булінг. Найкращий спосіб – не вестися на провокації. Але виконати такі поради легко тільки на словах, а в реальності школярі не можуть протистояти натиску булерів.

«Було б корисно ввести до шкільної програми предмет щодо розвитку емоційного інтелекту і спілкування. Це базові речі, які вчать дітей жити», - радить психолог Олена Божор.

В українських школах боротьба з булінгом почалася кілька років тому, коли з»явилися гучні скандали про знущання школярів над ровесниками. Булери фіксували на відеокамери побиття дітей і викладали в інтернет. Остаточно визнати наявність проблеми допомогло дослідження ЮНІСЕФ в 2017 році. Воно показало, що 67% українських підлітків на собі відчували цькування.

У грудні 2018 року Верховна рада ухвалила законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)". В законі вперше визначили термін булінг і його ознаки. Також закріпили ряд заходів з протидії булінгу і ввели покарання для винних.

За скоєне правопорушення батькам винних, відповідно до ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеться сплатити від 850 до 1700 гривень (50-100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), а якщо скоєне вдруге або ж групою осіб – штраф сягатиме до 3400 гривень (100-200 неоподаткованих мінімумів), або ж від 40 до 60 годин виправних робіт.

Юристи, які займаються справами щодо булінгу, кажуть, що закон є, але довести матеріали до суду дуже складно.

«Батьки дітей, які постраждали від цькування, часто вирішують проблему на рівні школи. Там створюються комісії, які займаються справами булінгу. А за межі школи не хочуть виносити проблему. Таким чином вони намагаються захистити права дитини інакше. Це зручно і для школи, і для батьків, тому що судові процеси можуть тягтися дуже довго», - розповідає адвокат Ірина Полат.

Кількість судових справ може суттєво зменшитися, якщо проводити дієву профілактичну роботу в школах, а також за допомогою освітніх ініціатив. Так стверджують психологи. Запевняють - після професійних тренінгів діти стають більш психологічно налаштованими щодо боротьби з булерами і щодо допомоги тим, кого цькують.

Читайте также