Вікіпедія: ледь не кожне селфі в Україні може бути оскаржено в суді

3 хвилини
Вікіпедія: ледь не кожне селфі в Україні може бути оскаржено в суді

Не всі дотримуються авторських прав в Україні, і це шкодить вільній енциклопедії «Вікіпедія». Про це заявили представники ГО «Вікімедіа Україна» на прес-сніданку. Авторське право – є фундаментальною основою в контексті «Вікіпедії». Енциклопедія не може використовувати картинки, якщо вони без статусу «вільної ліцензії». Розповідає «ЗОРЯНИЙ». 

Оскільки «Вікіпедія» дотримується авторських прав у створенні матеріалів, вимагає і зворотних дій від тих, хто використовує енциклопедію. Зокрема це стосується журналістів, які часто беруть тексти і картинки з «Вікіпедії» без посилання на джерело.

«Недостатньо вказати, що це «Вікіпедія, тому що це те саме, що вказати, що це просто газета. А має бути детальне посилання на конкретну версію статті чи автора зображення і ліцензії», - розповідає адміністратор розділу Вікіпедії української мови Наталя Тимків.

Для впорядкування дотримання авторських прав створені ліцензії. Це згода автора або іншого власника авторських прав на використання його твору певним способом.

Наприклад, ліцензія може міститися в договорі між автором і тим, хто використовує його продукт. Але в інтернеті ніхто не підписує письмові договори за кожне редагування статті Вікіпедії чи кожне завантаження картинки. Для цього створили стандартизацію дозволу на використання.

«Ліцензія Сreative Сommons вільно дозволяє використовувати матеріали навіть з комерційною метою. Вікіпедія користується кількома видами ліцензії. А з червня цього року постановою Кабінету Міністрів зобов'язали і органи державної влади використовувати ліцензії СС.

Державні сайти повинні дозволити використовувати матеріали на умовах вільних ліцензій і було б добре, якби вони дозволити передачу матеріалів у суспільне надбання», - розповідає Наталя.

Також в Україні відсутня «Свобода панорами» - можливість вільно фотографувати, малювати або знімати на відео твори архітектури та мистецтва, які знаходяться у громадському місті і публікувати такі зображення чи відео. Українське законодавство не містить прямих дозволів на це. Відсутність такої норми може негативно впливати на розвиток туризму, освіти, заважати медійникам, урбаністам та іншим сферам.

Фактично публікація фотографій більшості радянських будівель чи скульптур і всього, створеного за часів незалежності вимагає дозволу автора. Під цю норму підлягає все: від будівлі Верховної Ради до пам'ятників Тарасу Шевченку чи жертвам Голодомору.

«Порушенням закону є навіть публікації фото будь-де, навіть у соцмережах. Це особливо шкідливо для ЗМІ і державних органів, тому що часто для ілюстрування подій у певному місті використовується наявне фото будівлі, а не самої події. За порушення цієї заборони можна отримати судовий позов. Сподіваємося, що така норма все-таки з»явиться у нашому законодавстві», - розповідає відповідальний за обізнаність про Вікімедіа та вільні знання Олександр Гаврик.

Україна має судові практики щодо порушення відповідного закону. Зокрема, Василь Бородай, автор пам'ятника «Засновникам Києва», судився за використання його твору на обкладинці тлумачного словника української мови, виданого «Фоліо».

Читайте также