Опалювальний сезон 2019 українці зустріли з боргами по ЖКГ загальною сумою в 50 млрд грн. Неплатоспроможність здебільшого боржників може призвести до складних механізмів стягнення коштів комунальними підприємствами. Як виникають такі борги і що буде з тими, хто не заплатить за рахунками вчасно - розповідає "Апостроф".
Як повідомляється у виданні, директор СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Костянтин Лопатин повідомив, що комунальні підприємства, які надають послуги ЖКГ, ведуть систематичну роботу з боржниками."Кожен місяць формуються списки боржників. Спочатку йдуть" нагадування ", але якщо боржник не йде на контакт, формується судовий позов з вимогою виплати боргу. В сумі позову враховуються фінансові санкції: судові витрати і робота судових виконавців. Після задоволення позову, виконавча служба знаходить боржника, йому блокуються рахунки в банку, кредитні лінії та інші фінансові активи ", - пояснив Лопатин.
За статистикою більше 50% боржників платять за рахунками самостійно, ще 30% оскаржують суму і їм можуть зробити перерахунок, і ще 20% - вирішують питання в судовому порядку.
При цьому українське законодавство допускає конфіскацію або арешт житла боржника за відсутності інших фінансових активів. Процедура ця непроста, має кілька аспектів і умов. Юристи про'ясняют, що цей механізм використовується в основному як психологічний метод - "залякування", а не як реальний механізм справляння боргів.
Якщо боржник відмовляється погашати борги добровільно або укласти договір реструктуризації, то постачальник комунальних послуг може звернутися в суд і вимагати сплати самої суми заборгованості разом з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і пеню. Порядок примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості та порядок реалізації нерухомого або іншого майна регулюються Законом України "Про виконавче провадження".
