Штрафи за буллінг навряд чи допоможуть виправити ситуацію - експерти

4 хвилини
Штрафи за буллінг навряд чи допоможуть виправити ситуацію - експерти

Буллінг - далеко не нова проблема як для всього світу, так і для України зокрема. За одним цим словом стоять тисячі психологічних проблем у дітей і зламаних жізней. Згідно з даними звіту фонду ЮНІСЕФ в 2017 р в Україні 24% дітей стали жертвами цькування в школах. Причому 40% постраждалих нікому про це не розповідали. Про етм пише https://www.segodnya.ua/ .

Всього в світі піддається цькуванню близько 150 млн дітей - кожен другий учень у віці від 13 до 15 років.

У Міносвіти України відзначили, що в 2017 р до вітчизняних психологів надійшло близько 109 тисяч звернень з приводу буллінгу. Як бачимо, це не поодинокі випадки, а цілком системний процес, який спостерігається по всьому світу.

У новинах часто з'являється інформація про випадки буллінгу: тут і масові побиття, і психологічна травля і навіть цькування з боку вчителів, а не тільки однокласників.

Як наприклад, було у випадку з 13-річною ученицею з Маріуполя, яку керівництво школи і весь педагогічний колектив почали труїти за малиновий колір волосся.

Зараз, однак, ситуація зрушила з мертвої точки - про Буллінг заговорили в парламенті. Так, в жовтні Рада прийняла в першому читанні законопроект №8584, який повинен протидіяти буллінгу і ввести за нього штрафи не тільки для агресорів, а й для їхніх батьків, а також для вчителів, які приховують факти цькування в школі.

Викорінити буллінг одним законопроектом не представляється можливим. Тут потрібен комплексний підхід, і, в першу чергу, потрібно проводити роз'яснювальні роботи з дітьми. Олена Кривуляк, координатор національної дитячої "гарячої лінії", вважає, що обов'язково потрібно говорити з дітьми про цю проблему, проводити різні заходи, тренінги, бесіди з приводу толерантності.

"Не можу сказати, що немає ніякої логіки в тому, що хочуть почати штрафувати. Звичайно, як міра відповідальності це може бути. Але ми в своїй роботі намагаємося попереджати такі явища, впроваджувати превенції.

Боротися не з самим фактом буллінгу, а докладати якомога більше зусиль для попередження цього. В українських школах компонент превенції істотно просідає ", - говорить Кривуляк.

Дуже часто булери просто не знають, як вести себе інакше. У багатьох випадках діти-агресори і самі схильні до насильства в сім'ї. Їх можуть бити батьки, старші брати або сестри, внаслідок чого такі діти просто йдуть на вулицю, в школу і зганяють злість на тих, хто слабший.

Таких дітей просто не навчили жити в соціумі, справлятися зі стресом, не зривати свої емоції на інших. Для них агресія - спосіб самозахисту.

"Сам факт запровадження штрафів за буллінг говорить про те, що суспільству необхідно, щоб в першу чергу когось покарали. Насправді, штрафи за буллінг - лише засіб попередження, навряд чи вони будуть працюватиповноцінно.

По-перше, найпоширенішим проявом буллінг є бойкот, часткове ігнорування або повне усунення дитини з колективу. Або може бути інший прояв - плітки. Видається проблематичним довести в суді такі порушення.

Інша особливість - буллінг є кваліфікованим правопорушенням. Згідно із законом, це не просто застосування насильства, а застосування насильства (фізичного або психологічного) з метою підпорядкування жертви своїм інтересам.

Тобто, на суді треба довести не тільки факт насильства, а й те, що воно було скоєно з метою контролю однієї дитини над іншою ", - зазначає Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму.

Богдан Петренко додає, що покарання не вирішує проблему: буллер може просто затаїти образу і помститися пізніше. Найголовніше в ситуації з цькуванням - знайти причину такої поведінки дитини.

У парламентському законопроекті також прописано, що Міністерство освіти повинно буде розробити план заходів з протидії буллінгу. Правда, зараз ні батьки, ні вчителі, ні самі діти не знають, як же дієво протистояти цькуванню.