Штрафами від рибного браконьєрства не врятуватися

3 хвилини
Штрафами від рибного браконьєрства не врятуватися
З 1 квітня по 9 червня в 22 областях України введена нерестова заборона на вилов риби. У зв'язку з теплою погодою в Київській і Закарпатській областях цей період почався раніше - з кінця березня. Терміни заборони в різних регіонах відрізняються через температурний режим води. Повідомляє "ЗОРЯНИЙ".

В цей період органи рибоохорони визначають місця дозволені для любительського вилову риби. Всі ці зони знаходяться в межах населених пунктів де немає природних нерестовищ. Риболовля там дозволена в світлий час доби, на одну вудку, з обов'язковим дотриманням 3-х кілограмової добової норми на вилов.

Під час нересту заборонено будь-які роботи на землях водного фонду. Згідно закону, що визначає в нерестовий період «час тиші», забороняється пересування човнів, крім тих, які використовують природоохоронні та правоохоронні структури. Так само заборонено займатися розчищенням русел річок, берегоукріпленням, підводним полюванням, проводити змагання зі спортивного рибальства, добувати піщано-гравійні суміші.

"За легкі порушення правил рибальства в Адміністративному кодексі передбачені штрафи і покарання. Вони починаються попередженням і закінчуються штрафом від 34 до 170 гривень. Наприклад, якщо ви виловлювали рибу не однієї вудкою, а двома", - пояснює голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Грубим порушенням вважається користування сітками, електровудками, вибухонебезпечними та отруйними речовинами. За це передбачено штраф від 340 до 680 гривень з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

"Я не можу спокійно говорити про цей штраф, тому що вважаю, що за вбивство природи він просто сміхотворний. Він не виправдовує те масове вбивство яке відбувається під час нересту риби. Я вважаю, що таке повинно каратися тільки кримінально.

В Кримінальному кодексі є 249 стаття, яка передбачає штраф від 3400 гривень, або ж можливість кримінальної відповідальності на строк до 3 років. Але за останні 4 роки я знаю лише 2 випадки посадки браконьєрів", - говорить Олександр Чистяков.

Крім штрафу за незаконний вилов потрібно буде заплатити компенсацію за завдану природі шкоду. В незалежності від розміру та ваги риби порушник повинен буде заплатити за неї поштучно. Наприклад, за судака - 510 гривень, за щуку - 340 гривень, за плотву - 85 гривень.

Глава Асоціації рибалок розповідає, що основною загрозою для нересту риб є коливання рівня води.

"Ось ці перепади води, які можуть створити ГЕС, дуже згубні. Якщо буде спуск води, ікра може опинитися на повітрі і засохнути, загинути. Якщо ж буде підйом води - ікра під товщею води не прогріється, почорніє і загине", - переконаний Олександр Чистяков.

Він упевнений, що з таким ставленням до водойм, яке є сьогодні, до 2050 року в річках абсолютно не буде риби.

Алеся Повшедна

Читайте также