Саморегулювання у ЗМІ є справою самої медійної спільноти, - з. м. МКІП України Тарас Шевченко

4 хвилини
Саморегулювання у ЗМІ є справою самої медійної спільноти, - з. м. МКІП України Тарас Шевченко

Медіа спільнота України обговорює впровадження європейських професійних стандартів у роботу ЗМІ. Мова про відповідальність мас-медіа та журналістів за достовірність інформації, дотримання законів, що до прав людини та безлічі інших. У центрі уваги саморегуляція. Тобто впровадження уповноваженого з дотримання професійних стандартів в індивідуальних медіа. Передає "ЗОРЯНИЙ".

"Саморегулювання, безперечно, є важливим у структурі та діяльності будь-яких медіа. І саморегулювання є справою самої медійної спільноти, журналістів, медійних організацій для того, щоб вдаватися до певних заходів, які в першу чергу спрямовані на гарантування якості, стандартів відповідальної журналістики", - заявив заступник міністра Культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко під час онлайн-дискусії "Модель уповноваженого(ої) з дотримання стандартів в індивідуальних медіа - як її запровадити в Україні?"

"Держава, безперечно, зацікавлена, щоб саморегулювання було ефективним. І тут завжди є тонка матерія. Бо часом виникає бажання створити саморегулювання в державний спосіб, нав'язати саморегулювання законами, і навіть, як не дивно, я чув від представників індустрії побажання, щоб у законі про медіа було щось про саморегулювання. І очевидно це є неможлива матерія, бо саморегулювання має виходити з боку журналістів та медійних організацій", - додав Шевченко.

За його словами, держава в певний спосіб може надавати підтримку ЗМІ, які дотримуються стандартів професійної журналістики. 

"У проектах, які підтримує Український культурний фонд є вказівки про те, що етична журналістика, професійна журналістика заохочується і матиме переваги. 

Також були ініціативи про ухвалення окремого закону про самоврегулівні організації не в контексті медіа а загалом. Тобто коли держава встановлює певні критерії, яка організація вважається самоврегулівною, і відповідно просити державного фінансування на своє існування. Такі можливості також розглядаються і вивчаються. 

Але мі маємо перш за все зійтися на одній спільній позиції - саморегулювання, як на загальному рівні, як на рівні конкретної редакції на рівні введення омбудсменів в конкретних редакціях, є в першу чергою власною відповідальністю медійної спільноти і в цьому медійна спільнота має бути зацікавлена", - вважає заступник міністра Культури та інформаційної політики України .

Важливим елементом у впроваджені професійних стандартів і контролю за їх дотриманням, на думку Шевченко, є наявність потужної членської організації журналістів. 

"І це теж тема яка в журналістській спільноті багато років обговорюється. Тому що саморегулювання і етика базуються на сильних журналістських організаціях та на сильних об'єднаннях друкованих ЗМІ, аудіовізуальних ЗМІ. І це сфера про яку можна мріяти більше. 

І дуже б хотілося, щоб наступні роки українські медіа в рамках проектів з ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями і самостійно, тут ми бачимо меншу роль держави, та все ж застосовували кращі практики в саморегулюванні, застосовували нові журналістські організації та посилювали існуючі. І запроваджували саморегулювання в конкретних редакціях", - резюмує заступник міністра Культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко.

Додамо, обговорення теми проводиться у межах проекту "Посилення саморегулювання українських медіа", що виконується Координатором проектів ОБСЄ в Україні за фінансової підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина, Королівства Норвегії, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки.

Жана Манвелян


Читайте также