
"В цьому році участь в ЗНО взяло більше 345 тисяч абітурієнтів. Станом на сьогодні ми можемо говорити що це найбільша кількість абітурієнтів, які пройшли через ЗНО і отримали право на участь в конкурсному відборі, порівняно зі всіма попередніми роками. Тут я не беру більш ранню історію Українського центру, коли ми тестували по півмільйона абітурієнтів", - говорить Валерій Бойко.
Новації зовнішнього незалежного оцінювання 2019:
- всі, хто здобуває повну загальну середню освіту, обов'язково складали ДПА з історії України або математики;
- для осіб з особливими освітніми потребами, які здобували повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов'янської групи мов, або мовою корінних народів, та мають кількість тестових балів, меншу за поріг "склав/не склав", встановлено адаптивний поріг;
- до переліку предметів, які можна складати шрифтом Брайля, додано біологію.
"Українська мова - найпоширеніший предмет який обирають. Друге місце розділяють історія України і математика, але більший плюс на історію. З року в рік збільшується кількість абітурієнтів які обирають іноземну мову. Трішки стабілізувалася ситуація з фізикою, бо в минулі роки спостерігали негативну динаміку зменшення таких абітурієнтів. Але, навпаки, погіршуються показники учасників які здають хімію, другий рік поспіль їх кількість зменшується", - пояснює Валерій Бойко.

ФОТО: Київ. Валерій Бойко підбив підсумки ЗНО-2019
Як повідомляє експерт, результати ДПА та ЗНО всіх учасників свідчать про значні відмінності у навчальних досягненнях хлопців та дівчат. Більш високий рівень знань продемонстрували дівчата.
"Найкращі результати з року в рік демонструють випускники гімназій, ліцеїв та колегіумів. Тобто тих закладів освіти, як здійснюють цілеспрямований відбір на навчання до старшої школи найбільш підготовлених дітей, а ці діти навчаючись в доволі якісному освітньому середовищі потім показують високий результат.
Вже традиційно ми бачимо що пересічні школи показують гірший результат ніж спеціалізовані школи та навчально-виховні комплекси. Але найгірші результати мають ті, хто навчаються в ВНЗ І-ІІ рівня акредитації або закладах професійно-технічної освіти", - розповідає в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти.
Позиції лідерів за кількістю учасників які отримали результати високого рівня тримає місто Київ та Черкаська область. Найгірші результати ЗНО в абітурієнтів Закарпатської, Рівненської та Чернівецької областей. Школярі, які навчалися в сільських школах, отримали менше балів аніж їх однолітки з міста.
Абітурієнтів, які отримали максимально можливий бал, найбільше з математики, англійської мови та хімії. 200 балів з усіх трьох конкурсних предметів отримала одна людина, 200 балів з двох конкурсних предметів - 8, 149 абітурієнтів отримало максимальний бал з одного конкурсного предмету. На регіональному рівні влада для цих дітей влаштовує заохочення. Наприклад, у Львові з міського бюджету виділяються спеціальні кошти на грошові премії.
"Хочеться відмітити що тенденція до апеляцій зменшується. Це пояснюється двома чинниками: з одного боку, Український центр постійно працює над вдосконаленням критеріїв оцінювання, безпосередньо схем оцінювання, з іншого боку, це свідчить про високий професійний рівень наших екзаменаторів", - повідомляє Валерій Бойко.
Перспективи наступних років для ДПА/ЗНО:
- 2020 рік: нові програми ЗНО;
- 2021 рік: новий зміст, структура сертифікаційної роботи, кількість предметів ДПА збільшиться до 4;
- 2023 рік: пілотування стандартизованої ДПА після 9-го класу;
- 2029 рік: стандартизована ДПА після 12-го класу.