Шкільні проблеми: Нерозуміння процессу оптимізації шкіл та нестача педагогів

5 хвилин
Шкільні проблеми: Нерозуміння процессу оптимізації шкіл та нестача педагогів

Реформа «Нова українська школа» охоплює все більше територіальних громад. Децентралізація освіти дала змогу громадам отримати повноваження і ресурси, а також і поставила вимоги до якісті освіти. Оптимізація невеликих освітніх закладів і відкриття нових опорних шкіл громада часто сприймає вороже і навіть через суди відхиляє рішення про закриття. Експерти кажуть, що проблема – в нерозумінні людей ідеї Нової української школи. Розповідає «ЗОРЯНИЙ».

Нова українська школа передбачає створення опорних закладів освіти. В невеликих селах, де школу відвідують невелика кількість учнів, заклад закривають. В Україні є 35 тисяч класів, де навчаються менше 13 учнів. Для утримання однієї дитини в малокомплектних класах потрібно витратити 60 тисяч гривень на рік. Сьогодні громада опалює напівпорожні кімнати шкіл. 

Оптимізація полягає в закритті малокомплектних шкіл і переведення дітей до нової великої школи. Для цього передбачається будівництво доріг і впровадження програми шкільних автобусів, які будуть перевозити школярів і вчителів до опорної школи в сусідньому селі чи містечку.

«Ми не можемо заставити людей закривати школи. Але потрібно створити такі умови, щоб самі діти і батьки були зацікавлені в новій школі і, перш за все, в якості освіти», - розповідає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе.

За словами Лева Парцхаладзе, перша опорна школа була створена в 2016 році. Наступного року вже з»явилося 115 освітніх закладів, на кінець 2018 – 300 шкіл. До кінця 2019 року Україна отримає близько 600 опорних шкіл. Всі нові заклади відповідають основним принципам ідеї Нової української школи: енергоефективність, сучасне обладнання, безбар»єрність та інклюзія, мотивуючий простір. Це школа, до якої хочеться ходити і отримувати якісну освіту.

В регіонах люди підтримують створення сучасних шкіл, але не хочуть закривати старі. На думку експертів, в сільській місцевості активно підтримується міф «немає школи – немає села».

«Цей стереотип походить з давніх часів, коли було багато неписьменних людей і потрібні були школи в кожному селі. Наш фольклор трансформувався. В регіонах не хочуть сприймати цифри, графіки, кореляції. Їм потрібно вірити в щось. У цьому випадку ми можемо переконувати на позитивних прикладах життєвих історій. 

Є дорога, автобус, обігріта сучасна школа, де дітям приємно вчитися і бути там – такі історії працюють на місцях», - розповідає директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

Дослідження в регіонах про те, як люди сприймають децентралізацію і реформу школи, показало, що на початку у всіх були завищені очікування, які не виправдалися потім. Якщо на об»єднання територіальних громад люди погоджувалися, то на оптимізацію шкіл – ні. Причиною цього є необізнаність і недостатня комунікація. Кажуть дослідники.

«Часто у громадах виносять рішення про оптимізацію на розгляд за 2 місяці до початку навчального року і цим самим спровоковують акції протесту. Люди кажуть, що їх не запитали і нічого не пояснювали. Школи люди сприймають як центр соціалізації, а оптимізацію - як знищення цього», - пояснює аналітик ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" Олександра Калашнікова.

Закриття школи несе за собою і безробіття вчителів. Але з іншого боку є регіони, де вчителів недостатньо. На думку експертів, сьогодні є великі розриви між потребою і покриттям. Якщо з»являються нові сучасні школи, то вчителів по-новим методикам не навчають в педагогічних університетах. Щоб перекрити розриви нестачі вчителів, пропонується залучати молодь, яка за покликом душі готова вчителювати в селах. А тим часом змінювати освітні процеси в педагогічних закладах.

«Освіта – це не природній ринок праці. Тут немає такого явища як вакансія. Людей тримають на посаді, це так звана «прихована вакансія». У школах бояться, що нікому буде замінити певного вчителя. Потрібно реально показувати вакансії в навчальних закладах, а на центральному рівні оголосити, щоб люди йшли працювати до шкіл», - розповідає Єгор Стадний.

За словами експерта з освіти Програми "U-LEAD з Європою" Сергія Дятленка, для України з різними регіонами немає одного сценарію залучення вчителів до нових шкіл. Де шукати освітян мовами національних меншин і як привернути фахівців в села без примусу, а за власним бажанням – ці питання повністю не вирішені.

В Україні є приклади громад, які почали вирішувати кадрову проблему самостійно. Зокрема, в Одеській області одна з громад розробила програму залучення фахівців, які проживають не на території громади. Таким чином, вони почали підтягувати кращих вчителів через надання житла, земельних ділянок під будівництво, компенсацій проїзду, пільг.

Зробити Нову українську школу зрозумілою і успішною – можливо. Впевнені експерти. Для цього потрібно посилювати спроможність територіальних громад і вести діалог, навчати посадових осіб місцевого самоврядування, напрацьовувати спільні рішення, залучати нові кадри та інтегрувати шкільні колективи в реформу. Нові повноваження в громадах дають можливість впливати на освіту, головне, щоб в бік якості і здорового глузду.

Інна Заморій

Читайте также