Інститут демографії НАНУ: до 2030-го року нас залишиться 39,5 млн

6 хвилин
Інститут демографії НАНУ: до 2030-го року нас залишиться 39,5 млн
За даними інституту демографії НАНУ: до 2030-го року нас залишиться 39,5 млн. Фахівці стверджують, що таке значне зменшення населення неможливо нівелювати, киваючи на народжуваність або смертність, поки є головна причина - зростання трудової міграції населення України. Пише "ЗОРЯНИЙ".

"Нас мало, нас адски мало,
А самое страшное, что мы врозь...."
А.Вознесенский

Цю пісню моряків з рок-опери "Юнона і Авось" я згадала, слухаючи статистику, яку озвучила директор Інституту демографії соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова під час круглого столу.

Її прогноз - невтішний - населення України скоротиться на 6,8% - до 39,5 млн осіб до 2030 року. І моряки в моїй пам'яті спливли також не випадково - адже ті, хто виїхали - не повертаються.

Тільки ось, якщо моряків забирали екзотичні лихоманки на далеких берегах, та круті хвилі штормів в океані, українців забирає на чужину більш оплачувана робота (як і наявність такої взагалі), а також кращі умови життя.

DSC_0852
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: населення України скоротиться на 6,8% - до 39,5 млн осіб до 2030 року

100 тисяч на місяць залишає Україну - такі дані ще рік тому привів глава МЗС України.

Що ж говорять соціологи?

Елла Лібанова зазначила, що частка якраз працездатного населення знизиться на 12% - до 24 млн. Основною причиною є відтік працездатного населення за кордон.

CSC_0862
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: трудова міграція зростає 

"Чисельність населення з урахуванням Донбасу, але без урахування Криму, з поточних 42,2 млн осіб на початок 2031 роки знизиться до 39,5 млн, а чисельність працездатного населення (за європейськими стандартами від 20 до 64 років) зменшиться з поточних показників 26,9 млн - до 24 млн осіб", - такі безжальні розрахунки привела директор Інституту демографії НАНУ.

DSC_0842
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: трудова міграція зростає 

Низька народжуваність - говорить Лібанова, не головна демографічна проблема України. Виявляється, таке значне зменшення населення неможливо нівелювати, киваючи на народжуваність або смертність, поки є головна причина - зростання трудової міграції населення України.

CSC_0858
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: до 2030-го року нас залишиться 39,5 млн

А ось співвідношення народжених і тих, хто пішли в світ інший українців також не вселяє оптимізму. Число померлих над числом народжених становило 42 особи: на 100 померлих - 58 народжених.

За даними Держстату, на 1 грудня 2018 року чисельність населення України становила 42 млн 177 тис 579 осіб.

Ірина Курило, завідувач відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, каже, що епіцентром прискореного зростання населення - "демографічного вибуху" - залишається екваторіальна Африка.

Там чисельність населення подвоюється за трохи більше ніж 30 років. Країни Екваторіальної Африки показують, що "демографічний вибух" на сьогодні зосереджений саме там, де населення бідне, а економіка в незадовільному стані.

У Європі ж, Японії та Північній Америці інша проблема - занадто низька народжуваність на фоні низької смертності і високої тривалості життя.

Сьогодні у всій Європі народжуваність впала до рівня, який не забезпечує просте відтворення населення. Це від 2,1 до 2,3 дитини на жінку.

DSC_0837
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: до 2030-го року нас залишиться 39,5 млн

Якщо народжуваність менше зазначеного рівня, покоління дітей і підлітків менше, ніж попередні покоління, населення поступово старіє.

20 століття демографи охрестили "століттям зростання населення", а 21 - століттям "старіння". Навіть гіпотетичне підвищення народжуваності дасть ефект через десятиліття. Це - 2.3 народжень на одну жінку, але такого немає в жодній європейській країні.

DSC_0851
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: до 2030-го року нас залишиться 39,5 млн - навіть гіпотетичне підвищення народжуваності дасть ефект через десятиліття.

Найбільш високу народжуваність демонструють жінки з північної Європи. У скандинавських країнах - в межах 1.8-2.0 дитини. Порівняно висока народжуваність скандинавських жінок, що поєднується з високим рівнем їх зайнятості, на противагу південно-європейським, яскраво демонструє зміни деяких взаємозв'язків соціально-економічних і демографічних тенденцій.

CSC_0860
ФОТО: Україна - в тридцятці країн світу за рівнем старіння

Україна - в тридцятці країн світу за рівнем старіння. Вона ближче до ЄС по демографії. Цей демографічний перехід почався ще в першій третині ХХ століття. Він збігся з соціально-політичними катаклізмами: громадянською війною, колективізацією і "червоним терором".

DSC_0843
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: Україна - в тридцятці країн світу за рівнем старіння

Судіть самі: за даними 2016 року - ближче до 1.4 дитини на жінку, а в  2012/2013 були майже на середньоєвропейському - трохи більше 1.5. Що ж стосується смертності: в Україні з тих хлопчиків, які доживають до 16, майже третина не доживає до 60 років відзначають соціологи.

DSC_0827
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: в Україні з тих хлопчиків, які доживають до 16, майже третина не доживає до 60 років

На тривалість життя впливає кілька груп чинників: спосіб життя і свідома поведінка, добробут, стан екології, а також - генетика і охорона здоров'я.

ВООЗ вважає:
  • 50% припадає на спосіб життя,
  • 25% - на рівень життя,
  • інші 25% в рівних частках - екологія та медицина.
В Україні високий рівень алкогольної смертності в активному віці серед чоловіків. А також - високий відсоток курців, в тому числі і серед жінок. У нас важкі умови праці, функціонують такі шкідливі і небезпечні виробництва.

DSC_0826
ФОТО: Інститут демографії НАНУ: частка працездатного населення знизиться на 12% - до 24 млн.

З 2008-го в Україні, після періоду падіння і стагнації тривалості життя, намітилося її зростання. Але - зараз ситуація з цим неоднозначна. Кожен період зростання тривалості життя у нас - нестабільний. Тому за рівнем життя чоловіків ми нині відстаємо від розвинених країн на 12-13 років, а по жінках - на 7-8 років. Це дуже велика різниця.

Катерина СМЕТАНА

Читайте также