Друга хвиля медреформи стартувала: українці починають жити в іншій медичній реальності - НСЗУ

5 хвилин
Друга хвиля медреформи стартувала: українці починають жити в іншій медичній реальності - НСЗУ

1 квітня в Україні в повному обсязі стартувала Програма медичних гарантій. Це по суті перелік медичних послуг які держава гарантує пацієнту. Як обіцяє Національна служба здоров'я України - гроші підуть за пацієнтом у поліклініки та великі лікарні. Українці зможуть вільно обирати не лише лікаря первинки, а й заклад та лікарів для стаціонарного та амбулаторного лікування.

Про це повідомляють представники Національної служби здоров'я України та директорату БФ "Пацієнти України". 

Програма медичних гарантій, на думку виконавчого директора БФ "Пацієнти України" Інни Іваненко, принесла дві кардинальні зміни. 

Одна з них - дійсно вільний вибір лікаря.

"Наприклад, дитина знаходиться у Львові, в неї тяжка хвороба, і всі знають що найкращий лікар який лікує цю хворобу знаходиться в Києві. Завдяки реформі ця дитина може лікуватися в лікаря в Києві, а НСЗУ заплатить за це лікування", - пояснює Інна Іваненко.

Пацієнт може вільно обирати не лише лікаря первинки, а й заклад та лікарів для стаціонарного і амбулаторного лікування. Для вибору існує майже 1700 медичних закладів по всій країні. 

За словами директора Департаменту договірної роботи НСЗУ Андрія Віленського, кампанію з підписання договорів з НСЗУ і медзакладами, які надають спеціалізовану медичну допомогу, майже завершено. Підписано 96% договорів.

У директораті "Пацієнтів України" наголошують на ще одній важливій речі, яку змінює друга хвиля медреформи. Це встановлення чітких і чесних взаємовідносин між пацієнтом і лікарем. 

"Кожен, приходячи в лікарню, відчував ситуацію що начебто медицина і безкоштовна в країні, але в державній лікарні треба за щось платити. За що, яку ціну, кому, як це робити, чи лікар сам запропонує це зробити - всі ми з цим стикалися. 

Ми не говоримо що з 1 квітня все стане безкоштовне, проте кожен пацієнт буде чітко розуміти той пакет медичних послуг за які заплатить держава", - розповідає виконавчий директор БФ "Пацієнти України" Інна Іваненко.

Вона пояснює на прикладі лікування онкологічних захворювань - від 1 квітня для пацієнта безкоштовними будуть діагностика, операційні втручання, базова терапія, променеве лікування і навіть деякі препарати. 

За словами т.в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, з’являється новий принцип фінансування - усунута диспропорція фінансування різних видів захворювань.
 
"Наприклад, вартість лікування одного туберкульозного хворого в Україні різнилася в рази, в одній області це було близько 30 тисяч гривень, в іншій - понад півмільйона гривень на одного пацієнта. Якщо скажуть що в якоїсь лікарні НЗСУ забрала гроші - то ми не забрали їх, ми зменшили і перерозподілили", - говорить Оксана Мовчан.

Т.в.о. голови НСЗУ пояснює, окрім фінансування комунальних витрат власники медичних закладів мають обов’язково інвестувати в розвиток самого медзакладу - в ремонт, закупівлю обладнання чи програмного забезпечення. Медичний бюджет йде виключно на лікування, він не йде на підтримку фонду зайнятості регіону чи, наприклад, на ремонт даху який протікає.  

Як стверджує Оксана Мовчан, схема надання швидкої медичної допомоги з 1 квітня проста. Коли людина звертається до сімейного лікаря - її проблема вирішується на первинному рівні, якщо ж ні - людина переходить на вторинний рівень надання медичної допомоги.

Якщо ж випадок екстрений, можна викликати екстрену медичну допомогу, незалежно від того є декларація з лікарем чи її немає, допомога буде безкоштовною.  

"Протягом наступних 3 місяців медзаклади будуть отримувати кошти за глобальним бюджетом. Ми будемо спрямовувати той обсяг коштів, які вони мали історично, в перерахунку на кількість послуг.

Протягом цього часу ми не будемо оплачувати окремі випадки лікування, розуміючи що заклади повинні бути готові до надання медичної допомоги в будь-який момент", - говорить директор Департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський.

У НСЗУ повідомляють, що по регіонах будуть перерозподілені 905 млн гривень, які Кабмін направив на підтримку лікарень в умовах пандемії. 

Розподіл цих коштів було зроблено Міністерством охорони здоров'я. Вони потрапляють на рахунки обласних адміністрацій, а потім вже будуть розподілені. В першу чергу ці кошти підуть на підтримку малопотужних лікарень.

У НСЗУ також пояснюють, що серед регіонів, в яких велика кількість закладів, отримає найбільше фінансування, Полтавська область, вона є найбільш підготованою до медреформи. 

“Протягом року область була учасником проекту і, по суті, для них реформа стартувала у квітні минулого року. Але необхідні реорганізації місцева влада почала ще кілька років тому. Те, що Полтавська область є однією з найбільш підготовлених, відчують не тільки лікарі, а й пацієнти", - стверджує Оксана Мовчан.

Як зауважує виконавчий директор БФ "Пацієнти України" Інна Іваненко, українці починають жити в іншій медичній реальності.

Читайте также