Вибори 2019: хто зробив хід конем - суспільство, чи політики

6 хвилин
Вибори 2019: хто зробив хід конем - суспільство, чи політики

Парламентські вибори в Україні завершилися перемогою партії «Слуга народу». За неї проголосували 43,16% виборців. З великим відривом другими стали «Опозиційна платформа – За життя» - 13,05%. Також до парламенту потрапили «Батьківщина» - 8,18%, «Європейська солідарність» - 8,10%, «Голос» - 5,82%. Пише "ЗОРЯНИЙ".

Офіційні цифри Центральної виборчої комісії показують феноменальний успіх Зе-команди. Разом з мажоритарниками партійці легко зможуть утворити більшість в парламенті і отримати всю повноту влади. Але разом з цим у команди Зе дуже низький рівень легітимності. Так вважає політолог Руслан Бортник.

«Ця перемога не має викликати кружіння голови у Зеленського, тому що за «Слугу народу» проголосував лише кожен п’ятий українець – 21,5%. Половина українців не голосували взагалі. Інша частина віддала голоси опонентам «Слуги». Такий результат у більшій мірі демонструє кризу нашого політичного болота, ніж всезагальну зелену хвилю», - вважає Руслан Бортник.

У Центральній виборчій комісії констатують низьку явку на виборах до парламенту – менше 50%. На прес-конференції заступник голови ЦВК Євген Радченко причиною цього назвав не лише літній період та несподіване призначення позачергових виборів, а й загальносвітову тенденцію.

«Для України це незвично низький показник. Наприклад, на виборах 2012 року явка була 57%, на позачергових 2014 року – 52%. Світова тенденція до зниження активності виборців торкнулася і нашої країни», - розповів Євген Радченко.

Низька явка зіграла на користь брендів партій. І на президентських, і на позачергових парламентських виборах саме бренди були визначальними, а не партії. Бренди «Слуга народу» і «Голос» виросли з нічого, їхній електорат більш мобілізований. А виборці традиційних партій сьогодні більш розслаблені і не прийшли голосувати. Низька явка і визначила перемогу бренду.

На цьогорічних позачергових парламентських виборах політологи відзначають й інші тренди. Найголовніший – це протестне голосування. Якщо на президентських виборах голосували проти Петра Порошенка і його команди, то зараз – проти всіх політичних еліт. Додався ще запит на реалізацію «сильної руки».

«Частина суспільства втомилася від бардаку, від деградації державного апарату, і вони вирішили віддати всю владу в одні руки. Якщо вже переміг Зеленський, то і в парламенті нехай керує «Слуга народу», - розповідає Руслан Бортник.

Не менш важливого впливу на рішення виборців мали і рейтинги. Великі партії маніпулювали рейтингами і намагалися переконати виборців не голосувати за малі партії. Політолог Руслан Бортник назвав таке явище «політичним канібалізмом».

«Великі партії намагалися з’їсти електорат непрохідних партій. Ключову роль тут грали соціологічні опитування. Деякі партії не потрапили до Верховної Ради лише тому, що їхній виборець вирішив голосувати за прохідні партії, щоб не втратити свій голос взагалі», - переконаний політолог.

Одним з методів боротьби з політичною технологією, як маніпуляція рейтингами, деякі політологи вважають необхідність оприлюднення замовників соціологічних досліджень. Директор Центру демократії та верховенства права, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ Тарас Шевченко на своїй сторінці Фейсбуку закликав розкривати імена. 

На думку експерта, навіть такі авторитетні соціологічні організації як група "Рейтинг", центр "Соціальний моніторинг", КМІС та Центр Разумкова приховують своїх замовників. Право отримати імена замовників надає нам Закон України "Про доступ до публічної інформації". 

Цей документ зобов'язує навіть приватні компанії оприлюднювати та надавати на запит інформацію, яка є суспільно значимою. Але натомість перед виборами соціологічні компанії приховують цю інформацію.

Директорка Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, яка займається соціологічними дослідженнями і вивченням тенденцій громадської думки каже, що моменти приховування замовників вказані в договорі. В міжнародних стандартах немає вимоги вказувати замовника. 

Ця вимога з’явилася в нашому виборчому законі. Вона стосується не соціологічних центрів, а ЗМІі, які друкують ці результати. Але якщо відкрити імена замовників опитувань, то виборці перестануть довіряти дослідженням.

«У суспільстві є думка, що той, хто замовляє, той і танцює. Тобто що від замовника залежить результат. Але тут є правда лише в тому, що всі результати приблизно однакові. Якщо буде така вимога до соціологічних центрів, то замовники її будуть обходити – замовляти дослідження через громадську організацію, наприклад», - каже Ірина Бекешкіна.

Інший метод боротьби з «рейтинговою» політ технологією - заборона соціології до виборів - не знайшов схвальних відгуків серед політичної еліти. Політолог Оксана Белякова вважає, що забороняти немає сенсу.

«Річ в тому, що не пускати щось в ефір в наш демократичний час – неможливо», - переконана політолог.

Будь-які вибори – це завжди змагання політтехнологій, щоб отримати голос виборця. Результат виборів – це і є результат того, у що повірив виборець. А ще це може бути частиною світової глобальної політичної гри.

На думку політолога Олексія Калініченка, теперішня влада сьогодні – це тимчасове явище. Її нам нав’язали, щоб пережити період паузи, поки представники світової еліти вирішать, що робити з Україною далі.

Поки хтось вірить в світову змову або внутрішні переділи влади, звичайним українцям потрібно жити далі по-новому найближчі 5 років. Засоби масової інформації часто вказують на можливу втрату державності за цієї влади або демократії через монопольність однієї партії.

Політолог Петро Олещук не підтверджує ці думки і, навпаки, передбачає, що політика команди Володимира Зеленського буде ще більш про-європейською і про-атлантичною, ніж попередня влада. Не буде національних гасел. Українців більше ж цікавить економічна складова питання. Тому зараз всі очікують на формування нового уряду.

Інна Заморій

Читайте также