«Гонконг помер». 23-ту річницю перебування під владою Китаю гонконзці зустріли протестами (відео)

4 хвилини
1 липня 1997 року Гонконг перестав бути британською колонією та перейшов під управління Китаю. Відповідно до британсько-китайської угоди, Гонконг ставав спеціальним адміністративним регіоном у межах КНР відповідно до принципу «одна країна — дві системи». Це мало б гарантувати збереження політичних та економічних прав і свобод гонконзців. Вони були визначені в окремому документі — Основному законі (аналог конституції) Гонконгу.

30 червня Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — вищого органу Комуністичної партії Китаю — доповнив цю мініконституцію, ухваливши так званий закон про національну безпеку Гонконгу. Того ж дня зміни набули чинності. Відтепер заклики до повалення державного ладу, державна зрада, підозра в тероризмі в Гонконгу можуть розслідуватися на території Китаю.

Тоді як влада КНР називає закон необхідним для укріплення принципу «одна країна — дві системи», міжнародна спільнота засудила його ухвалення, заявивши, що він придушує права й свободи гонконгців. 

У регіоні, нагадаємо, вже понад рік тривають протести проти посилення влади материкового Китаю. Попри ухвалений закон, вони продовжилися й 1 липня.

Раніше поліція Гонконгу заявила про заборону масових зібрань, посилаючись на обмежувальні заходи, введені через епідемію коронавірусу. 

А оскільки протести відбувалися вперше з набуття чинності законом про національну безпеку Гонконгу, поліцейські тримали фіолетові плакати. Попереджувальні написи на них застерігали про те, що учасників протесту можуть арештувати відповідно до нового закону.

«Ви тримаєте прапори або плакати, вигукуєте гасла або поводите себе, виявляючи намір до відокремлення чи повалення ладу, що може бути порушенням нового закону про національну безпеку. Вас можуть арештувати й переслідувати в судовому порядку». Такі прапори поліція Гонконгу тримала вперше під час акцій протесту, 1 липня 2020 року

За оцінками видання South China Morning Post, участь в акціях протесту 1 липня взяли кілька тисяч людей. Для їхнього розгону поліція вдалася застосувала водомети й перцевий газ.

Як повідомила поліція Гонконгу, загалом за час сутичок було затримано 370 людей, із них десять — відповідно до нового закону про нацбезпеку. 

Водночас правоохоронці повідомили про сімох поранених зі свого боку. Одного з них протестувальники поранили ножем у руку тоді, коли він намагався затримати учасників акції. Поліція Гонконгу висловила «найсильніше засудження цьому насильницькому акту».

На тлі протестів і ухвалення суперечливого закону про нацбезпеку Гонконгу Велика Британія вже оголосила, що готова запропонувати майже трьом мільйонам гонконгців можливість отримати британське громадянство.

Ідеться про те, що гонконгці, які мають паспорт Сполученого Королівства, а також власники так званого свідоцтва про британське закордонне підданство (British Overseas Nationals, BON) матимуть право приїхати на роботу чи навчання до Великої Британії на строк до п’яти років, протягом яких зможуть отримати посвідку на проживання, а ще через рік — податися на отримання британського громадянства.

В інтерв’ю інформагентству Associated Press гонконзький медіамагнат Джиммі Лей, який підтримує протести, заявив після ухвалення закону про нацбезпеку: «Це гірше, ніж будь-який найгірший сценарій. Гонконг повністю придушили, повністю взяли під контроль. Сумно, що Гонконг помер».

Гонконг — особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».