Сердечні посланці

3 хвилини
Сердечні посланці
Всі зимові свята в музеї Івана Гончара - людно. Хоча приміщення і постраждало від пориву труби з гарячою водою в минулому році, а зараз готується до реставрації. Пише "ЗОРЯНИЙ".

І люди йдуть, аби впізнати знайомі багатьом з дитинства ікони. Колись вони тисячами розходились по сім"ях та храмах. Багато хто свої перші молитви говорив, звертаючись до ликів святих на Борисівських іконах.

DSC05290

Триста сім тисяч ікон щорічно випускали іконописці з слободи Борисівська (нині - це Білгородська область, РФ).

Онук колекціонера української старовини Івана Гончара - ієродиякон Януарій, у музеї імені свого діда, представив колекцію з 250 Борисівських ікон.

DSC05293

Кожну музейники реанімували: відчищали від багаторічного пилу і кіптяви, повертали первісні ніжні кольори.

Сотню сіл об'їхав і обстежив ієродиякон Януарій, аби відшукати ікони, якими славилася Слобожанщина. Кажуть - в рік в світ зі слободи Борисівької йшло 307 тисяч таких не схожих за стилем, декором і технікою ікон.

DSC05294

Це перша в Україні виставка ікон слободи Борисівка кінця XIX - початку ХХ ст.

Канонічна храмова ікона писалася ченцями в іконописних школах при монастирях і церквах, зате народна, що іноді є переспівом ікони церковної, малювалася селянами, які поєднували іконопис із землеробством або сезонним ремеслом.

DSC05306

Неканонічна ікона була заборонена церквою - пишуть дослідники, тому осередки народного іконопису формувалися в прилеглих до великих міст невеликих селищах. Центри народного іконопису стали з'являтися в XVII - XVIII століттях.

DSC05181

Потужний іконописний центр на Слобожанщині був заснований в середині XVIII століття при Богородице-Тихвінському жіночому монастирі у селищі Борисівка.

DSC05253

В кінці XIX століття тут працювало близько 500 художників. Іконопісці - «Лічкуни» за 6 днів виготовляли від 18 до 25 образів. Іконописці Борисівки за зразок для написання ікон брали олеографічності і лубочні картинки, а також літографії з книг і журналів.

DSC05185

Борисовський іконописний центр мав потужний вплив на розвиток виробництва і поширення домашніх ікон. З Борисівки їх відвозили на продаж до Києва, Харкова, Одеси, Ростов-на-Дону і на Кавказ.

Фольгові обрамлення ликів святих на іконах або киотах зробили їх впізнаваними багатьма поколіннями.

DSC05207

Дух намолений багатьма поколіннями ікони - ось, що відчуває кожен сьогодні в залі музею з колекцією Борисівських ликів. І це робить образи, які колись масово випускали у світ іконописці, неповторними.

DSC05232

Повірені душевних звернень і щирих слів, звернених до Бога і сьогодні вбирають те, заради чого створювалися - молитви.

DSC05208

DSC05320

Читайте также