У цивілізацій Яншао (Китай) і Трипілля (Україна) символіка самовираження виявилася ідентичною (фото)

4 хвилини
У цивілізацій Яншао (Китай) і Трипілля (Україна) символіка самовираження виявилася ідентичною (фото)
Представники Музею Яншао(Китай) привезли до Києва пам'ятки китайської неолітичної археологічної культури - розписний керамічний посуд. Разом з Національним музеєм історії України вони презентували спільний просвітницький проект-виставку "Шлях розписного посуду: ранні контакти до появи Шовкового шляху". Повідомляє кореспондент "ЗОРЯНОГО".

Екземпляри представлені на виставці в НМІУ є точними копіями розписного керамічного посуду Яншао. В цьому полягає особливість виставки - предмети містяться в незасклених вітринах, тому екскурсовод може взяти їх в руки і ближче показати відвідувачам. Окрім того, як обіцяють організатори виставки, деякі екземпляри зможуть взяти до рук й самі відвідувачі.

"Предмети, які знайшли 100 років тому китайські археологи, є надзвичайно крихкими, тому вони не є транспортабельними. Саме через це популяризацію цієї просвітницької гілки культури вони вирішили проводити через копії. Вибір припав саме на наш музей тому що в нас є оригінали трипільської кераміки, ми можемо показати її і розповісти про неї.

Ми поговорили з китайськими колегами і вирішили що цей проект буде просвітницько-виставковим, тому ми попросили додати до нього багато банерів з фотографіями, інформацією та картами, де позначено де саме було знайдено ці предмети", - говорить генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська.

Китай6.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Проект-виставка "Шлях розписного посуду: ранні контакти до появи Шовкового шляху"

Китай8.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Посудина вузькогорла у формі човна, горщик із сітчастими розписами

Поселення Яншао в провінції Хенань є першою, відкритою ще в 1921 році, пам’яткою доісторичної землеробської культури, що з’явилася на теренах Китаю 7000 років тому. Саме з цих археологічних розкопок починається відлік наукових досліджень походження китайської цивілізації та сучасної археології Китаю.

Відвідувачам виставки пропонують порівняти орнаменти й зображення на керамічному посуді китайської культури та трипільської культури в Україні. Як пояснює куратор виставки Сергій Купрієнко, вони мають вражаючу близькість форм та орнаментації, матеріальна культура та господарства доісторичних культур Яншао та Трипілля надзвичайно схожі. Це дає змогу припустити що ранні контакти між Китаєм та Заходом могли бути ще 5000 років тому. Отже, задовго до появи Шовкового шляху міг існувати Шлях розписного посуду.

Китай2.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Фотостенд "Подібні гончарні вироби Яншао і Трипілля"

Китай3.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Ваза плоскодонна з вузьким горлом та стрічковим розписом

Китай7.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Проект-виставка "Шлях розписного посуду: ранні контакти до появи Шовкового шляху"

Для налагодження наукового та освітнього діалогу церемонію відкриття виставки відвідали представники Китайської Народної Республіки – урядовці міського округу Саньменься.

"Дуже подібною є символіка самовираження цивілізацій Яншао та Трипілля. Це Європа і Азія, їх роз'єднують тисячі кілометрів, але символіка яка з'являється на розписній кераміці, її розташування і компонування, означає подібні речі. Це стосується світоустрою та побуту. В цих двох цивілізацій було подібне естетичне сприйняття світу. Я про це говорю тому, що в них були дуже подібні візерунки - зображення тварин, птахів, геометричних фігур", - пояснює директор Бюро пам'яток культури Саньменься Жень Чжаньчжоу.

Китай.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Директор Бюро пам'яток культури Саньменься Жень Чжаньчжоу

Китай9.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Презентація проекту-виставки "Шлях розписного посуду: ранні контакти до появи Шовкового шляху"

Китай5.jpg

ФОТО: Київ. НМІУ. Жень Чжаньчжоу подарував НМІУ фотокартину із зображенням Лебединого озера міста Санменься

Просвітницький проект-виставка "Шлях розписного посуду: ранні контакти до появи Шовкового шляху" діє до 11 листопада.

Читайте также