Закон про ринок землі вирішить лише питання дотримання прав людини, а не поштовху до економічного розвитку - Гліб Вишлінський

3 хвилини
Закон про ринок землі вирішить лише питання дотримання прав людини, а не поштовху до економічного розвитку - Гліб Вишлінський

Це так званий нано ринок, найменший ринок, який може допомогти хіба що нішевим виробникам, як виноробам чи садівництву, де важливо мати у власності земельні ділянки для багаторічного розвитку. Це є добре. Але це менша частина всього ринку землі. Так прокоментував зняття мораторію на продаж землі виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський на онлайн конференції. 

За його словами, зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення вирішило питання лише дотримання прав людини, а не поштовху до економічного розвитку. Адже українці, які мають паї і не могли раніше розпоряджатися ними, тепер отримають можливість продавати їх. Але вони не зможуть отримати за цю землю найкращу ціну.

“Попит на землю через обмеження буде набагато меншим. Це стосується, починаючи від старого обмеження на купівлю земель іноземцями і закінчуючи новими обмеженнями, які з”явилися наприкінці минулого тижня. Зокрема, як політична позиція президента на обмеження купівлі виключно фізичними особами до 100 га і відкриття купівлі для юридичних осіб в більших обсягах лише з 1 січня 2024 року”, - розповідає Гліб Вишлінський. 

За його словами, землі сільськогосподарського призначення - це один з тих ресурсів, які в Україні ще не довикористані. На відміну від людського ресурсу і фізичного капіталу,  які у нас скорочується через відсутності інвестицій, ми могли б дати поштовх зростанню шляхом більш продуктивного використання земель сільськогосподарського призначення. А обмеження, які закладені в законі, не дають можливість це реалізувати.

“Коли ми встановлюємо обмеження, виходячи навіть з найкращих цілей, наприклад, зробити таку систему малих фермерів, яка є, зокрема, в Нідерландах чи Франції, то ми не враховуємо не лише субсидії в ЄС, але і те, що у кожної країни є свої кліматичні особливості, які роблять сг сектор, зокрема, рослинництво, більш конкурентним в окремих секторах”, - переконаний економіст. 

Вишлінський наводить приклад зернових культур, де Україна може конкурувати на світовому ринку з великими експортерами як Аргентина, Сша, Казахстан. Також від цього можна отримувати максимум від продукції з гектару, і за рахунок цього запускати й інші сектори, суміжні галузі, зокрема, розвиток харчової промисловості.

“На жаль, ми цього не отримаємо від цього закону. Це такий собі нано ринок, який може допомогти хіба що нішевим виробникам, як виноробам або садівництву, де важливо мати у власності земельні ділянки для багаторічного розвитку. Це є добре, але це менша частина цього ринку”, - пояснює Вишлінський. 

Читайте также