Знайти персональні дані для зловмисника - не проблема. Їх беруть з відкритих реєстрів, з сайтів публічних закупівель, соціальних мереж.
Крім того, існують бази даних, якими нелегально торгують колишні співробітники фінансових установ. Такі дані можуть потрапити в руки шахраїв і за допомогою хакерів.
Аферисти вже навчилися вправно використовувати отриману інформацію. Одним з потерпілих від дій шахраїв став киянин Валерій Яковенко.
"Мені прийшов лист, в якому вказана сума заборгованості - 9 300 гривень", - розповідає Валерій.
У листі наголошується, в середині серпня чоловік нібито оформив онлайн-кредит. І за цією позикою вже набігли відсотки і штрафи на кілька тисяч гривень. Однак сам Яковенко запевняє, що ніяких кредитів у зазначеній в листі організації не брав.
"Дзвоню в банк, кажу, що кредиту не брав. І мені розповідають, що така ситуація не перша. Мої документи хтось завантажив в систему, ввів моє ім'я, прізвище, ІПН, доклав скани паспортів, а потім ввів дані кредитки третьої особи , якої я не знаю ", - ділиться Валерій.
Таким чином стороння людина шахрайським шляхом отримала гроші, а потерпілий - борги.
Персональні дані Валерія перебували у відкритому доступі - в електронних реєстрах та суспільній системі закупівель, адже чоловік займається бізнесом.
Тепер Яковенко звинувачує фінансову компанію в халатності, адже вона не перевірила, кому належить карта, на яку оформлявся кредит.
Втім, у фінансовій організації визнають проблему, але не свою провину.
"Однозначно, це зовнішнє шахрайство і це явно якась група. Яким чином і де вони брали бази - природно, у нас немає такої інформації. Крадуться бази паспортів, ІПН-кодів, фінансових номерів, робляться клони мобільних SIM-карт", - зазначає директор кредитної компанії Олена Андронникова.
У відповідь на скарги потерпілих компанія навіть перевірила співробітників за допомогою детектора брехні - аби дізнатися, чи не сприяв хтось з них злочинним схемам.
Однак зрадників не знайшли. Нині справу розслідують одразу кілька відомств, зокрема, кіберполіції.
Юрист Михайло Куян, який працює в IT-сфері зазначає, що жертвам таких схем ні в якому разі не можна зволікати.
"Перш за все, потрібно звернутися в організацію, яка нібито видавала цей кредит і повідомити, що займ зазначена особа не отримувала. Існує встановлений законом час для розгляду таких звернень - це місяць", - отмечає Куян.
За неофіційною інформацією, від кібершахрайства за останній рік постраждали більше тисячі українців.
Щоб зменшити ризики, фахівці радять не розміщувати персональні дані у відкритих джерелах і не пересилати копії документів незахищеними каналами.
Нагадаємо, раніше шахраї придумали новий спосіб "обчищати" картки українців навіть без PIN-коду. До слова, для банківських операцій радять завести окрему SIM-карту і не повідомляти її номер стороннім особам.
