У Кабміні мають намір з'ясувати реальну кількість українців

7 хвилин
У Кабміні мають намір з'ясувати реальну кількість українців
Кабінет міністрів планує провести пробний перепис населення в грудні 2019 року. Державна служба статистики повинна буде провести тестовий підрахунок громадян в Оболонському районі Києва та Бородянському районі Київської області. Про це повідомляється в урядовому розпорядженні, яке було прийнято минулого тижня. Результати експерименту використають при підготовці всеукраїнського перепису, який, як очікується, відбудеться в 2020 році, пише РБК-Україна.

Востаннє перепис населення в Україні проводився у 2001 році. В країні тоді проживало понад 48,4 млн громадян. З тих пір, за даними Держстату, населення скоротилося більш ніж на 6 млн осіб. Втім, як раніше писало РБК-Україна, у економістів є сумніви, що ця оцінка вірна.

Більше половини громадян - 3,2 млн українців, які за останні 17 років виїхали і не повернулися, ймовірно, осіли в Росії. Але в основному це ті, хто їхав ще до 2013 року - до втрати Криму і початку війни на Донбасі. Але скільки людей виїхало в РФ за останні чотири роки і скільки там залишилося, остаточно невідомо. Немає актуальної інформації про громадян, які як трудові мігранти виїжджають на роботу в країни Євросоюзу. Тому проведення перепису населення дозволить відповісти, в тому числі, і на ці питання, розраховують в уряді.

Пілотний проект

Під час перепису у громадян запитують, зокрема, дані про вік, сімейний стан, громадянство та етнічне походження, освіту, джерела доходу, зайнятість, житлові умови. Ці питання закріплені в законі про всеукраїнський перепис населення. На думку директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, питання переписного листа навряд чи будуть істотно змінені після пробного перепису.

Що ж стосується безпосереднього збору даних, то, на думку Лібанової, вперше ті, хто буде опитувати, прийдуть до громадян не з паперовими бланками та анкетами, а з електронними пристроями. Або ж населення зможе реєструватися онлайн. 

"Пробний перепис має дати відповідь на питання: чи готове населення до такої роботи, чи готові переписувачі до такої роботи, що потрібно зробити, щоб ці методи запрацювали в Україні до 2020 року", - говорить Лібанова.

Якщо говорити про 2020 рік, то, за оцінками Лібанової, сам перепис пройде за два тижні. Ще тиждень буде потрібно на контрольні обходи. 

"Обробка, я сподіваюся, буде проведена набагато швидше, оскільки дані будуть відразу на електронних носіях, і не треба буде витрачати величезний обсяг часу на контроль вводу інформації", - пояснює експерт.

Ще в минулому році міністр соціальної політики Андрій Рева пояснював, що влада розглядала можливість провести перепис не в 2020 році, а на рік-два раніше. 

"Не можна нормально планувати соціально-економічний розвиток, якщо ми не знаємо, скільки людей живе в країні, де вони проживають, і які там тенденції", - обурювався Рева. Однак, за словами міністра, зваживши всі "за" і "проти", Кабмін вирішив не переносити терміни перепису.

Треба розуміти, що перепис населення - не дешеве задоволення. Раніше віце-прем'єр-міністр Павло Розенко оцінював, що всеукраїнська кампанія обійдеться держбюджету в 1 млрд гривень. Ці кошти потрібні для виплати зарплат співробітникам Держстату та закупівлі необхідної техніки. 

"У нас зараз сучасні технології. Ми б не хотіли, щоб вони ходили з пачками паперів, а використовували сучасні комп'ютери", - пояснював Розенко.

Навіщо потрібен перепис

Результати пробного перепису в грудні 2019 року не представляють особливої цінності для соціологів. Але пілотний проект у двох районах Києва та Київської області дозволить відпрацювати механізми для загального перепису.

Як тестовий майданчик Київ обраний невипадково, вважає директор фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Все тому, що в столиці проживає велика кількість незареєстрованих громадян, які, скоріш за все, відмовляться надавати інформацію під час перепису. Тому, на думку експерта, під час пілотного проекту в Оболонському районі потрібно відпрацювати механізми, які дозволять співробітникам Держстату розташувати до себе респондентів. 

"У 2000 році було не так багато незареєстрованих людей, як зараз. Тепер у нас і внутрішньо переміщені особи, і просто молодь, яка живе у містах без реєстрації", - каже Бекешкіна.

Після перепису населення економісти та соціологи отримають більш точні дані для своїх досліджень. За словами генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, зараз є багато нарікань на дані соціологічних досліджень, оскільки у різних аналітичних центрах вони відрізняються через різні джерела даних. 

"В результаті ми взагалі не знаємо, скільки людей проживає у кожній області. Коли ми робимо вибірку, ми її розподіляємо пропорційно кількості людей в областях. Ці дані беремо зі статистики. Тому деякі центри відмовилися від даних Держстату та перейшли на дані Центральної виборчої комісії", - розповів РБК-Україна Паніотто.

Крім того, за словами експерта, всі рішення, які приймає уряд, базуються на уявленнях про те, де і скільки людей проживає. І тому, на його думку, після перепису багато статтей держбюджету, можливо, потребуватимуть змін або уточнень.

 "Це базова інформація, яка так чи інакше використовується. Зараз вона дуже ненадійна, тому що перепис відбувся давно, і тому що велика міграція з Донбасу", - пояснює Паніотто.

Ірина Бекешкіна погоджується, що результати перепису будуть мати вплив на соціально-економічну політику держави. 

"Безумовно, що за підсумками перепису будуть видні зміни в структурі населення. По-перше, очевидно, що воно буде меншим (ніж дані, на які уряд звик орієнтуватися, - ред.). Інший момент - наскільки менше? Очевидно, що населення буде старшим, ніж було. Відсоток старшого населення буде великим. Можливо, ще якісь зміни. Очевидно, буде менше сільського населення", - розмірковує експерт.

Серед іншого, за оцінками соціологів, після проведення перепису по всій країні можливі зміни в місцеві бюджети. Приміром, результати всеукраїнської кампанії можуть вплинути на перегляд сум субвенцій, які місцева влада отримує з держбюджету. Це стосується таких сфер як медицина, освіта, субвенції на компенсацію вартості комунальних послуг та виплату соціальної допомоги. 

"Після проведення перепису буде зрозуміло, скажімо, скільки конкретно дітей шкільного віку живе в Чернігівській області, а скільки в Черкаськії області, і, скільки та куди потрібно субвенцій. Тому що сьогодні ніхто не знає напевно, а місцева влада не зацікавлена давати точну цифру - вона, скоріше, зацікавлена в тому, щоб давати дещо завищену інформацію", - вважає Елла Лібанова.


Читайте также