Україна ризикує залишитися без якісного хліба - 50% зерна йде на експорт

10 хвилин
Україна ризикує залишитися без якісного хліба - 50% зерна йде на експорт
Середній обсяг зборів всіх видів зернових культур станом на 3 жовтня перевищив рекорд попереднього року на 10%. В абсолютних числах після завершення жнив прогнозується 72 млн. т. зборів всіх зернових, що на 2,5 млн. т. вище значень 2018 року. З урахуванням же олійних культур цифра зібраної с \ г продукції досягне позначки в 97 млн. т. вважають в Українській зерновій асоціації. Пише seeds.org.ua .

Автоматично виросли і прогнози зовнішньої торгівлі зерновими, обсяг якої вже зараз на 49% перевищили минулорічні показники. Друга після металургії стаття українського експорту, за перше півріччя принесла Україні $ 4,5 млрд за 26,2 млн т. проданого зерна, за оцінкою Мінсільгоспу США, в новому маркетинговому році збільшиться до 50,7 млн т. за розрахунками Нацбанку України продаж зерна також зможе стати запорукою для зміцнення економіки і збільшення золотовалютних резервів країни.

Продаємо дешевше і в Азію

Незважаючи на шестиразовий зростання поставок зерна на європейські ринки, основними імпортерами вітчизняної пшениці залишаться країни Азії та регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка).

Якщо ЄС більше зацікавлені в фуражної пшениці, то що займають перші рядки в українській структурі експорту Єгипет, Індонезія і Бангладеш завозять до себе середньої якості борошномельний.

Інтерес африканців і азіатів до української пшениці, як розповіла фахівець компанії Engelhart CTP Ukraine Олена Зирянова, викликаний перш за все її низькою вартістю: українська пшениця на міжнародному ринку одна з найдешевших поряд з російською та аргентинської. Вітчизняна продукція більш високої якості попитом, за словами Зирянова, за кордоном не користується також через ціни: аналогічну і більш дешеву пшеницю на ринку пропонує Казахстан.

Орієнтація закупівельників на низький ціновий сегмент вносить свої особливості в торгівлю зерном. Дещо зіпсувала експортні амбіції України закріпилася гривня, так як сильна локальна валюта робить менш конкурентними товари з орієнтацією на експорт, зазначила радник глави Української зернової асоціації (УЗА) Олена Нероба. З цієї причини на нещодавно проведеному Єгиптом тендері українська пшениця була замовлена в кілька менших обсягах, ніж за аналогічний період минулого року: 2,5 млн т. Проти 3,3 млн т.

На думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, непередбачуваний курс долара в подальшому також може зіграти негативну роль в загальному обсязі поставок:

"В збиток собі ніхто везти не буде", - зазначив Пендзин.

Вплив зернових на економіку

На думку експертів пікових приток валюти від експортної виручки в подальшому очікувати не варто: починаючи з листопада відвантаження зернових традиційно знижується, а логістичний ланцюжок зміщується в бік кукурудзи.

"Пшениці ми збираємо трохи, близько 24-25 млн т. Всередньому за рік. Решта - це кукурудза. Говорити про те, який у нас експортний потенціал можна буде тільки тоді, коли закінчиться маркетинговий рік, тобто в жовтні.

Поки погода сприяють зборів, але якщо почнуться дощі і холоду, то дуже багато кукурудзи "поляже". У будь-якому випадку, збільшення виробництва на два мільйони тон не призведе до того, що у країни замість 3% зростання ВВП буде 7% - це не досягається такими методами ", - аналізує впливу с \ г експорту на економіку Олег Пендзин.

Аграріїв експорт не радує

У той час, як українська економіка очікує валютних надходжень, аграрії свій прибуток недоотримують.

"Причина більш низьких відносно минулого року закупівельних цін в тому, що в Північній півкулі справили на 12 млн. Т. Більше пшениці при збереженому на колишньому рівні попиті", - пояснила ситуацію Зирянова. Якщо щось і "з'їдає" у виробників зерна частина доходів, так це робота "Укрзалізниці", де "дуті, абсолютно невиправдані тарифи і вузьке горло", вважає представник Engelhart CTP Ukraine.

джентельменськи угоду

Щоб не дати розігнатися трейдерам вивезти з України занадто велика кількість зерна, щорічно між представницькими організаціями всіх зацікавлених сторін, включаючи аграріїв, борошномелів, пекарів і самих зернотрейдерів, затверджується Меморандум, що фіксує експортний бар'єр.

Документ цього року, підписаний главой Мінекономіки Тимофієм Милованова 3 жовтня, відрізняється від попередніх відсутністю чітких числових обмежень з експорту. Це дозволить не прив'язуватися до конкретних застарілим параметрам і оперативно підлаштовуватися під мінливу ринкову кон'юнктуру, зазначив заступник міністра Тарас Висоцький під час обговорення даної міри.

"Учасники ринку домовилися зустрічатися останній понеділок місяця і обмінюватися поточною інформацією і в разі необхідності вже говорити про обмеження в кількісному вираженні", - висловився з цього приводу глава УЗА Микола Горбачов.

більше зерна

Однак, директор "Укрхлібпрому" Олександр Васильченко відстоював більш радикальне рішення: механізм обмеження експорту повинен бути більш впливовим, тому що існує ризик для української переробки втратити доступ до якісної пшениці.

Пекарі аргументують свою позицію тим, що для виробництва хорошого хліба всередині країни необхідно залишати якомога більше пшениці 2-го класу.

"Новий стандарт якості пшениці цього року розділив її тільки на продовольчу і непродовольчу. Причому, друга вся в одному класі - четвертому. Але для третього класу позначений рівень клейковини 18% - за старими радянськими ГОСТами це була непродовольча пшениця. Сьогодні з тієї класифікації можна хорошу борошно робити тільки з другого класу. Перший б підійшов, але його немає в принципі - там занадто високі показникипо білку, яких виробник не може досягти ".

За словами Васильченко, третій клас можна використовувати, але його потрібно хоча б змішати з "хорошим" зерном, якого мало, і половину якого, побоюється глава "Укрхлібпрому", вивезуть. Рішенням міг би бути заборона на вивезення всіх класів зерна вище 3-го.

"Поки цього немає, не можна сказати, що ми в безпеці з точки зору якості хлібопекарської продукції, виробленої з української пшениці. За офіційними даними у нас 60% виробленої пшениці - продовольча.

А з продовольчої пшениці - тільки 20% відповідає другому класу. 20% з 27 мільйонів врожаю - це 5 з хвостиком мільйонів тон. А тепер дивимося баланс, який становить Міністерство аграрної політики - на продовольчі цілі потрібно 5,5 мільйона. Тобто потенціал для експорту продовольчої пшениці у нас є тільки за рахунок третього класу ", - попереджає глава" Укрхлібпрому ".

У відповідь на дані побоювання Олена Зирянова запевняє, що з України експортується в основному фураж і третій клас, з огляду на неконкурентність вищих сортів.

"У нас вироблено майже 30 мільйонів тон пшениці, з них 10 залишається в країні для внутрішнього споживання. В основному залишається перший-другий клас, тому що вивозять фураж в кількості 12 млн. Т., І третій клас. Тим більше, завдяки посушливій погоді пшениця практично вся високопротеиновая, навіть в фуражі. Томунестачі пшениці на внутрішньому ринку не може бути. Зворотне може статися хіба що через спекуляції і ", - впевнена експерт.

Дані продовольчої організації ООН (ФАО) швидше підтверджують побоювання глави "Укрхлібпрому" Васильченко: за їхньою інформацією український експорт складається в основному з високоякісної борошномельної пшениці і незначної частини фуражної.

Однак не існує ні достовірного способу перевірити якість виробленої пшениці, ні тим більше визначити, якою її відсоток йде з України на зовнішні ринки, вважає Родіон Рибчинський, глава асоціації "Борошномели України".

"З того моменту, коли в рамках боротьби з корупцією була розформована державною хлібною інспекцією, ми втратили можливість відстежувати якість пшениці - конкретних даних по класах зараз не мають ні учасники ринку, ні Мінагро. Якщо говорити про експорт, який відсоток вивезеної пшениці "продоволка", то для цього потрібно подивитися зведену декларацію експорту по білку, наприклад. Але на поточний момент в учасників ринку немає доступу до декларацій експортерів - тільки в Мінекономіки, або в митниці ", - пояснює він.

Так чи інакше, експерт висловив упевненість, що з наявного на внутрішньому ринку зерна можна спокійно знайти необхідне за якісними характеристиками. Єдине питання - в ціні.

"На поточний момент мірошники забезпечують свої виробничі потужності в повному обсязі як у количественной, так і в якісному відношенні. У найближчі 2-3 місяці ми не бачимо передумов до якихось би там не було проблем для борошномелів і тим паче пекарів в розрізі якості пшениці. Але вже сказати, що буде в березні наступного року, з яким потенціалом ми прийдемо до весни, - складніше ", - підсумував глава асоціації" Борошномели України ".

Хліб буде дорожчати, але помірно і не через експорт

За даними аналітиків "АПК-Інформ", в цьому році був зафіксований найнижчий урожай жита за всю історію України - 317 тис. Т. Історичний мінімум також встановили посівні площі, відведені під культуру - всього 117 тис. Га. Це, в свою чергу, призводить до істотного скорочення пропозиції житнього борошна на внутрішньому ринку, який заміщається товаром з Білорусі.

"Ми, на жаль, мелім все підряд, від чого якість нашої муки дуже поступається білоруської. Її доводиться закуповувати нашим компаніям, що займається хорошими ржанозаварнимі сортами хліба, - розповідає Олександр Васильченко.

Яким би значним не був би експорт пшениці, безпосередньо вплинути на вартість хліба вже на магазинних полицях він не зможе. Тільки 40% від ціни буханки хліба припадає на борошно, решта - супутні при його виробництві витрати на оплату праці, енергоресурси та інше.

"Пекарі дуже довго сиділи на сортах хліба негативну рентабельність через держрегулювання цін на соціально значущі продукти - зараз вони піднятоімают потихеньку цю рентабельність. Незалежно від рівня інфляції у нас хліб дорожчає щороку на 22-24% ".

"Ціна зерна в Україні прив'язана до світового рівня, але якщо в Європі хліб коштує 5-6 євро, то в Україні - максимум 70 євроцентів. Тому хліб буде дорожчати незалежно від того, скільки буде коштувати пшениця, але поступово - інакше так і до бунту недалеко ", - резюмує глава" Укрхлібпрому ".




Читайте также