Низька купівельна спроможність українців відлякує інвесторів

3 хвилини
Низька купівельна спроможність українців відлякує інвесторів

Німецька аналітична компанія GfK провела щорічні дослідження щодо купівельної спроможності на душу населення європейських країн. Виявилося, що найгірші справи в українців. В дослідженні розглядалися 16 країн. Найвищу середню купівельну спроможність мають жителі Ліхтенштейну – 67 550 євро (1,87 млн гривень). Далі йдуть швейцарці – 42 067 євро (1,16 млн гривень) на людину і жителі Люксембургу – 35 096 євро (972,6 тис гривень). Купівельна спроможність українців складає 1830 євро (50, 526 тис гривень).  

Загалом, купівельна спроможність визначає скільки один громадянин за одиницю доходу може купити товарів або послуг. Для прикладу візьмемо такі європейські країни, як Німеччина, Польща та Україна. Середні цьогорічні місячні зарплати в цих державах складають: Німеччина – 3 420 євро (дані з сайту державної німецької статистики Destatis.de), Польща – 1 218 євро (дані з сайту польської державної статистики Stat.gov.pl), Україна – 387 євро (дані з сайту української державної статистики Ukrstat.gov.ua).

Також обираємо основні товари і послуги, які, за звичай, купуються найчастіше і порівнюємо їхні ціни (на сайті Numbeo.com). Маємо результат: німець на свою середню місячну зарплату може купити 332 кг м'яса, поляк – 157 кг, українець – 77 кг.

Картоплі німець здатен купити за місячну зарплату – 3 070 кг, поляк – 2 436 кг, українець – 1 074 кг. Порівнюємо хліб. Зарплати німців вистачить на 2 391 буханку. Поляків – на 1 791 хлібину, українців – 890. Також візьмемо для порівняння молоко. Німецька середня зарплата – це 4 750 літрів напою. Польська зарплата – 2 255 літрів молока. Українська – 468 літрів.

Але є послуга, яка, навпаки, в Україні дешевша за купівельною спроможністю, ніж в Німеччині. Це разовий проїзд у транспорті. Української зарплати вистачить на 1336 поїздок за 8 гривень. Німецької зарплати вистачить на 476 поїздок, польської – на 1624 поїздки.

Дослідження на прикладах показують низьку купівельну спроможність українців. Економіст Андрій Новак не дивується таким результатам, тому що це відповідає загальному стану економіки в країні, яка за своїм об'ємом ВВП є надзвичайно малою у порівнянні з європейськими країнами.

«Окрім загального стану економіки низька купівельна спроможність українців пояснюється і в тому числі постійною девальвацією гривні, яка з часу введення в обіг з 1996 року з курсу 1,6 гривні за долар докотилася до 25 гривень за долар сьогодні. Це надзвичайно глибока девальвація, яка підриває купівельну спроможність громадян», - пояснює Андрій Новак.

За словами економіста, підвищити купівельну спроможність можна лише зростанням економіки. Для цього потрібні великі інвестиції, які збільшать виробництво і кількість робочих місць. Після таких зрушень можна очікувати на зростання доходів громадян. Паралельно потрібно вибудовувати стратегію стабільності курсу. Всі ці фактори здатні суттєво підвищити купівельну спроможність.

«Але все не так просто. Тому що інвестори, які потенційно можуть зайти до нас, оцінюють ринок країни і, перш за все, за рівнем купівельної спроможності. Якщо купівельна спроможність низька, то така країна не цікава для інвестицій, тому що в бідній країні багато не заробиш. Тобто, наша найнижча купівельна спроможність в Європі відлякує інвестиції», - переконаний економіст.

Читайте также