"З незрозумілих причин, в новій редакції п.14.1.150 проекту Закону в категорію первинної обробки включені також і технологічний процес виробництва концентрату, агломерату та обкотишів, що не має під собою ніякого логічного або економічного обґрунтування", - йдеться в листі ОП "Укрметалургпром "і Федерації металургів України до Державної регуляторної службі.
Металурги відзначають, що за своєю суттю це вже не рента на видобуток корисних копалин, а податок з обороту для залізорудних ГЗК.
Такий підхід не застосовується в жодній іншій добувної галузі. При цьому вітчизняні підприємства з видобутку залізної руди є одними з найбільших платників до бюджетів усіх рівнів та до Пенсійного фонду.
Так, в 2018 році ними було перераховано понад 19,4 мільярда гривень податків і зборів. Будь-яке додаткове фіскальний тиск на ці підприємства призведе до відповідного зниження інвестицій, втрати конкурентоспроможності і ринків збуту.
Як наслідок, буде спостерігатися значне падіння обсягів виробництва, що, в свою чергу, матиме долгосрочний негативний ефект для відрахувань до бюджетів всіх рівнів.
"Запропонований підхід до визначення рентних платежів не буде стимулювати розвиток наступних технологічних переділів і підвищення якості продукції - простіше буде виробляти і продавати примітивний продукт з низькою доданою вартістю, ніж металопродукцію третього переділу, оскільки собівартість останнього стане неконкурентною", - йдеться в листі організацій.
Крім того, впровадження дискримінаційного підходу до оподаткування гірничорудних підприємств України призведе до відмови від своїх намірів з боку потенційних інвесторів.
"Український ГМК є традиційним нетто-експортером, і завдяки цьому він забезпечує більше 30% валютних надходжень в Україну.
Однак, істотне зниження конкурентоспроможності в результаті впровадження нового підходу до рентних платежів, що, як уже говорилося вище, негативно позначиться на собівартості продукції, і призведе до того, що українські ГЗК втратять світові ринки збуту, зокрема, ринок Китаю, на який припадає понад 20% українського експорту залізорудної сировини ", - наголошується в зверненні.
За їхніми даними, втрата китайського ринку для країни еквівалентна закриттю двох таких підприємств, як Інгулецький ГЗК і Центральний ГЗК, а це - 10 тисяч працівників, безпосередньо зайнятих в залізорудному виробництві, і ще 10-15 тисяч працівників суміжних галузей.
Уровень скорочення доходу складе 4 мільярди гривень в рік, що автоматично трансформується мінімум в 3 мільярди гривень недоотриманих платежів до бюджету.
"З огляду на вищевказане, з метою недопущення катастрофічних наслідків впровадження змін до Податкового кодексу, які пропонуються, просимо вас надати експертний висновок щодо регуляторного впливу зазначеного проекту Закону і ініціювати його публічне обговорення", - резюмували представники ВП "Укрметалургпром" і Федерації металургів.
