Доходи українців запрограмували на три роки вперед: що нас чекає

8 хвилин
Доходи українців запрограмували на три роки вперед: що нас чекає
Державний бюджет України в наступному році зросте на 9%, а мінімальна зарплата - на 13,2%. У 2021-2022 роках темпи зростання бюджетних доходів повинні скласти близько 7%, а зростання мінімальних зарплат - менше 6%. Такі дані можуть міститися в Бюджетній декларації на 2020-2022 роки, яку зараз розробляє Кабінет міністрів України. Принаймні такі цифри оприлюднені "Економічною правдою" як показники майбутньої Бюджетної декларації. Пише https://www.segodnya.ua/ .

Це буде перша трирічна Бюджетна декларація в історії України. Складання такого документа проводиться в рамках бюджетної реформи і регулюється законом "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (про правову основу для впровадження середньострокового бюджетного планування" ", який був прийнятий в грудні 2018 року і вступив в дію в січні 2019 го.

З Бюджетної декларації українці вперше зможуть почерпнути інформацію про те, як уряд збирається розвивати економіку не тільки в наступному році, але в три найближчі роки. Як повідомляли в Мінфіні, цей документ буде містити "стелі", або граничні показники видатків на наступні три роки.

"Перехід на вулицю не викинуть - безумовно, позитивне і дуже важливе нововведення. Чому це важливо? Є великі проекти, які реалізуються не один рік. Наприклад, будівництво моста. Раніше суми на такі проекти закзакладати в бюджеті на кожен рік окремо. І при голосуванні депутати могли викинути цей рядок бюджету, тобто проект заморожувався. Крім того, в кінці року неосвоєні бюджетні гроші "згорали".

При середньостроковому плануванні можна гарантовано передбачити суми відразу на кілька років. До того ж кошти з одного року можуть переноситися на наступний, а не "згоряти", - розповів в коментарі сайту "Сегодня" фінансовий експерт, глава інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

План роботи над Бюджетною декларацією був також затверджений в січні 2019 року. Згідно "Орієнтовного плану заходів Міністерства фінансів України щодо забезпечення створення Бюджетної декларації на 2020-2022 роки та проекту Державного бюджету України на 2020 рік", проект Бюджетної декларації на 2020-2022 роки планувалося подати на розгляд Кабміну до 15 травня. К1 червня уряд мав затвердити документ, а парламенту потрібно було проголосувати за нього до 15 липня. У разі дотримання графіка, до 13 вересня Мінфін мав намір представити в Кабмін проект бюджету на наступний рік.

На сьогоднішній день Кабмін спізнюється з твердженням Бюджетної декларації вже на тиждень. Подав Мінфін проект на затвердження уряду - не повідомляється.

Згідно з проектом Бюджетної декларації, особливих економічних проривів в доступному для огляду майбутньому чекати не доводиться. У наступному році загальні доходи держбюджету повинні вирости на70,5 млрд гривень, або майже на 7% - з 1,026 трлн грн в 2019 року до 1,096 трлн у 2020-й. В 2021-му - ще на 101 млрд, або на 9,2%. У 2022 м - на 116 млрд, або на 9,7%. Для порівняння: бюджет 2019 року передбачає зростання доходів, порівняно з 2018-м, на 11,4%.

Відзначається, що доходи бюджету на 2020 рік розраховані на підставі діючих податків. Зокрема, замінювати податок на прибуток податком на виведений капітал не планується.

Витрати як і раніше повинні перевищувати доходи, причому дефіцит бюджету в абсолютних цифрах зростатиме. Правда, не такими темпами, як в нинішньому році. На 2019 й в держбюджеті закладалося збільшення дефіциту відразу на 52% - з 59,2 до 90 млрд грн. З 2020-2022 роках як передбачається, дефіцит держбюджету буде утримуватися на позначці 95 млрд грн, приростаючи лише на кілька сот мільйонів на рік. Але оскільки зростатиме і ВВП, в процентному відношенні до нього дефіцит бюджету знизиться.

Реальний ВВП в 2020 році може зрости на 3,3% (в 2019-му - на 2,8%). Середньорічний курс долара розрахований на рівні 28,2 грн, до кінця 2020 року його може коштувати 29,4 грн.

Соціальні стандарти будуть зростати практично паралельно інфляції. Передбачається, що в 2020 році прожитковий мінімум збільшиться з 2027 грн до 2189 грн, т. Е. На 7,9%. Мінімальна заробітна плата, згідно з Бюджетною резолюцією, в 2020-му може зрости трохи більше - на 13,2%, або до 4723 грн (з 1 січня 2019 го, нагадаємо, вона становить 4173 грн). У 2018 році мінімальна зарплата зросла на 16,3%, в нинішньому - на 12,1%. В 2021 і 2022 роках темпи зростання мінімальної зарплати сповільняться практично до очікуваного рівня інфляції, т. Е. До 5,9 і 5,7% відповідно.

Тарас Козак вважає, що в основу Бюджетної декларації спеціально покладені досить помірні показники. Якщо ситуація виявиться краще і прогноз буде перевиконано - це піде в плюс економіці. Якщо ж недовиконано - це створить додаткові проблеми і погіршить імідж країни.

"Песимізм Міністерства фінансів, яке подає Бюджетну декларацію, зрозумілий. Дуже легко написати, що у нас буде економічне зростання 8 або 9%. Але це буде означати, що ці плановані великі доходи бюджету можна підлити. Але якщо реальність виявиться гірше очікувань, тобто економіка виросте менше, ніж записано в Бюджетній декларації, буде дефіцит бюджету, і тоді його доведеться урізати, секвеструвати і т.д.

Тому така консервативність міністерства фінансів цілком зрозуміла. І не потрібно пред'являти претензії Мінфіну, що він не амбітний. Мінфін і повинен бути консервативним, а амбіційною має бути Кабмін, Міністерство економічного розвитку і інші урядові структури, які відповідають за те, щоб бізнесу було комфортно, щоб росла економіка ", - говорить він.

З іншого боку, на сьогоднішній день і немає особливих приводів розраховувати на перевиконання "помірних" показників, вважає експерт.

"Приватизація висить, ринку землі немає, як немає і підстав сподіватися, що він точно буде. Дерегуляція дуже повільно ведеться, податкова реформа загальмувалася, пенсійна реформа відкладена, верховенства права немає, іноземні інвестиції не приходять ... при таких показниках більше зростання не буде", - аргументує Тарас Козак.

Економічний експерт, аналітик Борис Кушнірук вважає, що навіть такий обережний прогноз може виявитися занадто оптимістичним.

"Є сукупність ризиків, які можуть все це зірвати навіть в такому вигляді. Наприклад, ми не продовжуємо співпрацю з МВФ. Очевидно, що ми вже не отримаємо наступний транш як мінімум до весни наступного року. Більш того, я думаю, що після цього стане питання про підготовку нової програми, а не продовження stand-by.

Причому є фактори, які мене змушують взагалі допускати, що ця співпраця взагалі може припинитися. Наприклад, те, що відкладається реформа енергоринку. Але платежі за зовнішніми боргами нам потрібно робити. А значить у нас буде або занадто дорогий борг, або ми взагалі можемо оголосити дефолт, після чого всі сценарії, описані в бюджетній декларації, стануть неактуальними.

Тому що в такому випадку буде стрімке зростання курсу валют до гривні, стрімке зростання інфляції і падіння економіки. Крім того, є ризик падіння надходжень від ГТС. Це також зменшує можливості для зростання економіки і взагалі дОход бюджету. Є також ризики нової хвилі глобальної кризи, який МВФ прогнозує на наступний рік. Я також схильний думати, що це буде і в 2021 році. Якщо ж сценарії глобального кризи будуть запущені, впадуть ціни на сировинні товари і, відповідно, у нас будуть проблеми з курсом гривні, з надходженнями до бюджету і т.д. ", - перераховує ризики Борис Кушнірук.

На думку експерта, саме тому, що поки незрозуміло, за яким сценарієм розвиватиметься світова криза, які власне українські ризики можуть проявитися - озвучені показники, наприклад курс валют, можна вважати лише умовними.

При цьому Борис Кушнірук також переконаний, що трирічне планування зіграє позитивну роль. Крім інфраструктурних проектів, такий підхід дає можливість безперервно фінансувати необхідні країні реформи.

Читайте также