Бюджет-2019 прийнято під ранок п'ятниці

11 хвилин
Бюджет-2019 прийнято під ранок п'ятниці

Верховна рада не без проблем прийняла державний бюджет на 2019 рік вранці в п'ятницю 23 листопада. Пише РБК-Україна .

Мінфін між першим і другим читаннями разом з бюджетним комітетом вишукали додатково майже 18 млрд гривень, щоб збільшити фінансування регіональних проектів, а також витрати на армію, оборонну промисловість і медицину.

В результаті Верховна рада прийняла державний бюджет на 2019 рік з доходами 1 трлн 26 млрд гривень і видатками 1 трлн 112 млрд гривень.

Голосування за головний фінансовий документ вперше за багато років відбулося не в кінці грудня. Але депутати зберегли вірність іншій своїй "традиції" і прийняли бюджет лише під ранок.

Ще вдень парламент затвердив зміни до Бюджетного кодексу, необхідні для прийняття бюджету.

З обіду четверга і майже до першої години ночі тривало засідання податкового комітету, на якому розглядали близько 500 правок до законопроекту зі змінами до Податкового кодексу.

На його базі Мінфін і бюджетний комітет Ради розраховували доходи скарбниці на 2019 рік.

Податковий закон парламент ледь не провалив. Для підтримки документа не вистачало близько 20 голосів, які в підсумку дала група "Відродження". Але тільки після того, як були схвалені необхідні групі правки до НК.

За словами народногпро депутата Віктора Пинзеника (БПП), в проекті закону зі змінами в НК було багато норм, які взагалі не мали відношення до Податкового кодексу, і закони, які не торкалися податкових питань. Як, наприклад, Повітряний кодекс і закон про судоустрій.

"Тому я і не голосував. Причому всі ці правки було складно вивчити, оскільки там було приблизно 600 правок. А закон нам роздали буквально гарячим, тільки надрукований", - пояснив РБК-Україна нардеп.

Депутатів в цьому році квапив уряд, пам'ятаючи про домовленість з Міжнародним валютним фондом. Поки не буде прийнятий збалансований держбюджет, підкріплений реальними доходами, рада директорів Фонду не затвердить нову програму для України на 3,9 млрд доларів.

Що передбачено в держбюджеті? У 2019 зростуть видатки на обслуговування держборгу, дотації Пенсійному фонду, а також оборону і безпеку.

Через збільшення витрат на ці потрібні у депутатів було не так багато можливостей для маневрів при доопрацюванні проекту держбюджету між читаннями.

Проте Мінфін і бюджетний комітет Ради знайшли кілька джерел, щоб збільшити доходи, а значить і витрати, на 17,8 млрд гривень, зберігши задані МВФ рамки дефіциту і частково задовольнивши запити парламентаріїв.

Де брати гроші

  • Більше половини додаткових надходжень забезпечить підвищення тарифів на газ для населення. 

  • Серед іншого, 9 млрд гривень надійде у вигляді рентної плати за користування надрами.

  • Ще плюс 2,9 млрд гривень - з податку на прибуток підприємств.

До того ж в наступному році уряд планує зібрати на 5,2 млрд гривень більше доходів після перегляду деяких податкових ставок, в тому числі,

  • ренти на видобуток нафти, газового конденсату (+2 п.п. з січня 2019 року незалежно від глибини свердловин)

  • руди (+0,8 п.п.),

  • акцизів на тютюнові вироби (індексація ставок на 8,9% з 1 липня 2019 року).

У Раді також вирішили повністю перераховувати до держбюджету екологічний податок, що нараховується за викиди в повітря двоокису вуглецю.

На даний момент 55% цього податку спрямовується до місцевих бюджетів. Забравши цей ресурс у міст, Кабмін хоче додатково зібрати в центральну скарбницю 1,3 млрд гривень, випливає з висновків бюджетного комітету.

Більш 2,8 млрд грн Мінфін розраховує отримати до спецфонду держбюджету у вигляді надходжень іноземних компаній і організацій за окремими договорами.

"Але не конкретизовано, про яких саме іноземних суб'єктів господарювання та організаціях і окремих договорів йдеться", - сказано у висновку бюджетного комітету.

Ще 1 млрд гривень має надійти до спецфонду держбюджету від розмитнення автомобілів з європейської реєстрацією. Ці кошти, як очікується, уряд перерахує у вигляді дотації до Пенсійного фонду.

Вирішуючи непросту задачу з пошуком грошей, бюджетний комітет рекомендував уряду збільшити доходи держбюджету за рахунок прибутку Національного банку.

У фінальній версії бюджету сума, яку НБУ, на думку Кабміну і Ради, повинен перерахувати в наступному році складе 47,6 млрд гривень. Це на 2 млрд гривень більше, ніж уряд передбачав у вересні, коли вносив бюджет в Раду.

Є ризик, що ця сума не буде отримана в повному обсязі. Як пояснили РБК-Україна, в прес-службі Нацбанку, НБУ ще навесні направив в Раду і Кабмін інформацію з приводу частини прогнозованою прибутку, яка підлягатиме перерахуванню до бюджету.

Йшлося про 34,9 млрд гривень. Правда, в Нацбанку уточнили, що сума може змінитися. На це впливає обсяг грошово-кредитних зобов'язань НБУ на кінець року, обмінний курс, якість активів.

"Остаточна фактична сума прибутку НБУ до розподілу до держбюджету-2019 за результатами повного 2018 року визначена і підтверджена в аудованої звітності НБУ за 2018 рік, яка буде опублікована в квітні 2019 року", - розповіли виданню в НБУ.

Армія, пошта, мажоритарники

До ранку четверга основні вимоги більшості фракцій і груп було узгоджено.

"Божевільних" хотелок "немає. У цьому році все легше, тому що цей бюджет потрібен і президенту", - пояснив РБК-Україна співрозмовник з оточення прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

Він натякнув на 1 млрд гривень, який Рада виділила на Фонд президента щодо підтримки освітніх і наукових програм для молоді. Опоненти глави держави стверджують, що це "передвиборна скарбниця Порошенко".

При підготовці проекту до другого читання витрати загального фонду на безпеку і оборону додатково збільшили на 2,2 млрд гривень.

Ці кошти підуть на утилізацію боєприпасів, розвиток озброєння і військової техніки, грошове забезпечення військовослужбовців та на інші потреби, уточнили в Міністерстві фінансів. На цьому наполягала фракція БПП.

Минулого тижня міністр оборони Степан Полторак на засіданні уряду заявив, що в держбюджеті недостатньо коштів для будівництва нових сховищ боєприпасів.

Ще 2,8 млрд гривень чиновники Кабміну і депутати домовилися направити на поповнення статутного капіталу "Укроборонпрому". Для яких цілей держхолдингу потрібні ці гроші - невідомо. Як пояснив РБК-Україна один з членів комітету з питань бюджету, інформація по цій програмі засекречена, оскільки містить держтаємницю.

Півмільярда гривень влада заклала для "Укрпошти" на компенсацію витрат на послуги з доставці пенсій і грошової допомоги. Гендиректор компанії Ігор Смілянський заявляв раніше, що "Укрпошта" припинить доставку пенсій і закриє до 7 тисяч відділень в сільській місцевості з наступного року, якщо тарифи на доставку пенсій не виростуть.

Чиновники, зокрема прем'єр-міністр Володимир Гройсман, розкритикували Смілянського, але вирішили не гратися з вогнем перед виборами і не дратувати цим рішенням сільське населення.

У ситуацію з "Укрпоштою" навіть втрутився президент Петро Порошенко.

"Ці 500 млн грн вирішують проблему на певний час. Це час для того, щоб ми спільними зусиллями знайшли системне рішення, яке не вимагало б подальшого втручання", - сказав президент.

Щоб переконати депутатів з мажоритарних округів підтримати держбюджет, уряд погодився передбачити в документі 4,9 млрд гривень на субвенцію соціально-економічного розвитку.

Крім того, бюджетний комітет за рахунок перерозподілу коштів між програмами направив 2 млрд гривень на проекти Державного фонду регіонального розвитку, що стало додатковим стимулом для мажоритарників.

Таким чином під бюджет зібрали голоси "Волі народу" і "Відродження", що складаються виключно з "мажоритарників".

Але для цього 1 млрд забрали з витрат на будівництво і ремонт доріг державного значення та 1 млрд гривень з дотацій аграріям. Що стало одним з найбільш спорних рішень, з яким цілком очікувано не погоджується аграрне лобі.

"У Бюджетному кодексі передбачена норма, що на підтримку АПК виділяється 1% ВВП АПК. ВВП АПК : три роки тому ця цифра була приблизно 5,7 млрд гривень, в цьому році повинна була бути більш 6 млрд, а в 2019 році - понад 7 млрд. Але виходить, що на 2018 рік фінансування не надали в повному обсязі, а на 2019 ще до другого читання і зовсім зменшили ", - обурюється член аграрного комітету Іван Мірошниченко (фракція" Самопоміч ").

Впливовий депутат з "Відродження" Андрій Веревський, який володіє великим аргрохолдігом "Кернел" разом з депутатом Віталієм Хомутинником, висунув окремі умови.

По-перше, він вимагав виділити його компанії 300 мільйонів гривень дотацій на покупку зерновозів. По-друге, нардеп-бізнесмен хотів отримати 1 мільярд з дотацій, левова частка яких останніми роками відходить підприємствам "Миронівського хлібопродукту" близького до президента Юрія Косюка.

"Народний фронт" погодився голосувати за пакет бюджетних законопроектів за умови достатнього фінансування міністерств, яким керують "фронтовики".

У цьому списку 6 міністерств: внутрішніх справ, юстиції, освіти, молоді та спорту, інфраструктури і екології.

З окремою вимогою виступив глава МВС Арсен Аваков.

"Маркарова розуміє, що їй випало бути міністром фінансів в рік виборів. Тому вона намагається невикористані гроші в цьому бюджеті перенести на наступний рік. Але Аваков уперся, що йому потрібно зараз 10 мільярдів на "вертольоти Тахтая", - розповів один з "фронтовиків".

Навідріз відмовилася підтримувати бюджет "Батьківщина", "Радикальна партія" та "Опозиційний блок".

Хоча рано ввечері у прем'єра переконували, що частина "опоблоковцев", орієнтована на Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, все ж дасть голоси. У цій групі чутки спростували, мовляв, аргументів у переговірників не знайшлося.

"Якби нас чимось спокушали, то ми б голосували. Це як в тому анекдоті: Ви корупціонер? Ні! Тобто, чесна людина? Ні, просто ніхто не пропонує", - розсміявся один з відомих "газовиків".

У групі "промисловців", контрольованій олігархом Рінатом Ахметовим, було своє важливе питання. Верховна рада так і не змогла проголосувати законопроект 9223 "Про ринок електричної енергії" (щодо надання універсальної послуги).

Депутат з профільного комітету пояснив, що без цього документа холдинг Ахметова виявиться в скрутному становищі.

"ДТЕК"  "гвалтує " Южаніну, тому що інакше через місяць дитячі садки залишаться без світла, а весь негатив знову ляже на Ахметова. Закон хочуть впихнути в податковий кодекс", - додав співрозмовник.

За кілька годин перед голосуванням за бюджет Рада призначила міністром фінансів Оксану Маркарову, яка керувала відомством з приставкою в.о. з червня цього року після відставки Олександра Данилюка. Разом з нею також було затверджено на посаді міністра у справах ветеранів Ірину Фриз.

Кілька джерел у правлячій коаліції підтвердили, що ці два кадрових питання йшли пакетом.

"У БПП сказали Гройсману, що голоси під Маркарову нехай він сам збирає. Довелося домовлятися. Щоб її затвердили, він погодився на нове міністерство, і щоб його очолила Фриз", - пояснив один з депутатів.

Крім того, співрозмовники стверджують, що дві фракції вимагали посади заступників міністра у справах ветеранів в обмін на свої голоси:

"Радикальна партія" квоту не отримала, а "Народний фронт" планує посадити у крісло першого заступника свого кандидата.

Читайте также